ВНІС

Озиме жито. Міфи та реалії28.03.2019

Ідея написання цієї публікації виникла спонтанно, під час ознайомлення з рекламними матеріалами одного з іноземних виробників насіння. Частково некоректна інформація яка подана в тому матеріалі, була поштовхом для проведення деяких паралелей. Якщо у читача вистачить терпіння проаналізувати викладене нижче – він зрозуміє, що озиме жито вітчизняної селекції має всі підстави називатися кращим в світі.

Озиме жито Secale cereal L.– одна з первісних зернових культур, яка використовувалася людиною протягом багатьох століть в харчуванні.

Важливим фактором у розповсюдженні культури є традиційність споживання жита територіально. Зерно жита більше споживали бідніші північні регіони, що було обумовлено екстремальними жорсткими природними умовами та малородючими  грунтами, де інші «хлібні» культури практично не виживали. Невибагливість до умов вирощування та стійкість озимого жита до несприятливих погодних впливів обумовило саме такі пріоритети. Цей хлібний злак неперевершений по холодо- та морозостійкості, більш витривалий до посухи серед зернових колосових культур, невибагливий до грунтів.

На жаль, озиме жито завжди вважалося культурою другорядною і їй завжди не вистачало уваги зі сторони агронома – культури обробітку грунту, строків і норм висіву, мінерального живлення, захисту від шкідників і хвороб, термінів збирання, умов зберігання. Саме це стало причиною низької урожайності у виробництві та істотного скорочення посівних площ. Зважаючи на невисокий попит на зерно, відповідно і ціна товарної продукції дуже низька, що є вагомим важелем у виборі економічно вигідної культури в сівозміні.

Ми хочемо зламати деякі стереотипи відносно хлібної зернової культури ОЗИМЕ ЖИТО.

Сучасні селекційні досягнення по озимому житу - це реальна урожайність зерна понад 9-10т/га, високий вміст білку, високі хлібопекарські якості, придатність для годівлі тварин, високий урожай кормової маси.

  • Посівні площі
  • Посівні площі озимого жита  в Україні постійно скорочуються (офіційні дані міністерства сільського господарства СРСР і України за відповідні роки):
  • 1940 р. -  3,6 млн. га;
  • 1980 р. - 799 тис. га;
  • 1997 р. - 694,7 тис. га;
  • 1998 р. - 682,8 тис.га;
  • ……
  • 2017 р. - 169 тис. га (валовий збір - 519тис.т.)
  • 2018 р. - 148т ис.га. (валовий збір - 387тис.т.)

Найбільше жита висівають у Чернігівській,  Житомирській та Волинській областях, хоча урожайність там нижча ніж в середньому по Україні.

Слід відзначити, що експорт зерна жита за 2017-18 роки зріс втричі до 36,8 тис.т. порівняно з минулим роком.

  • Харчова цінність
  • В зерні жита містяться вітаміни групи В, Д, Е, РР. Вміст сирого протеїну - 11,6% (у інбредних ліній до 19,9%), вміст білку - до 14,6%, крохмалю до 70%, олії – 1,6-2,6%, а в зерні пшениці, відповідно білку до 22%, крохмалю – до 69%, олії до 3,2%. Але жито перевищує пшеницю за вмістом у білку багатьох амінокислот: лізину на 39%, аргініну на 44%, валіну на 11%, треоніну на 17%, поступаючись за кількістю гістидину, триозіну, триптофану. Оскільки вміст незамінної лімітуючої амінокислоти лізину більший – біологічна цінність білку жита вища, ніж пшениці. Порівняно з поживністю білків материнського молока поживність білків зерна жита становить 83%, а пшениці - лише 41%.

Житній хліб має високі смакові якості і за багатьма показниками не поступається пшеничному. Споживання житнього хліба сприяє виведенню з організму солей важких металів, запобігає розвитку карієсу зубів, хворобам серця, відвар з житніх висівок застосовують при захворюванні дихальних шляхів. Незамінний дієтичний продукт для осіб з надлишковою вагою та з проявами цукрового діабету.

  • Кормова цінність
  • Велика цінність озимого жита як кормової рослини, що дає перший ранній високоякісний зелений корм. Зелена маса жита успішно використовується для приготування сінної муки і раннього силосу, сінажу та сіна. За коромовою цінністю жито не поступається кращим однорічним і багаторічним злаковим та деяким бобовим травам. По вмісту сухих речовин, азоту, каротиноїдів, білку та ін. зелена маса жита перевищує кормову цінність інших культур. Ефективність зерна жита, як кормової культури за останні роки також переоцінена, внаслідок нових селекційних розробок що до низького вмісту пентозанів, високої кількості білку, та полісахаридів. Однією з переваг зерна жита є його низька собівартість в кормовому раціоні і висока економічна ефективність застосування на відгодівлі свиней і ВРХ.

  • Роль в сівозміні
  • Озиме жито є одним із найкращих попередників для всіх сільськогосподарських культур. Важливою особливістю є антагонізм стосовно інших рослин, в тому числі осот рожевий, пирій повзучий, види гірчаків. Ферменти, які містяться в кореневій системі культури, здатні перетворювати важкодоступні форми фосфору і калію в водорозчинні сполуки, які може засвоювати коренева система наступних культур. Ця цінна функція жита особливо важлива на бідних на азот легких ґрунтах в сівозміні. Жито, як попередник, забезпечує істотні прибавки в урожаї таких культур як: картопля, цукровий буряк, соняшник, ріпак, кукурудза, льон та ін.

Вагома роль жита в сівозміні у боротьби з деякими збудниками хвороб (приклад – фітофтора картоплі, чорна ніжка, альтернаріоз). При використанні жита на зелений корм (силос, сінаж, сіно) - успішні результати вирощування соняшнику, сої та кукурудзи як пожнивних культур в сівозмінах центральних та західних областей України.