ВНІС

СОНЯШНИК ДЛЯ ДВОХ УРОЖАЇВ НА РІК 17.04.2018

 

Мирослав Парій, Ярослав Парій, Всеукраїнський науковий інститут селекції

Журнал «Зерно» 2018 №2  (143)

Де позасмагати взимку

 Ех, давненько я не бачив таких засмаглих аграріїв, ще й у лютому. Липень-серпень – зрозуміло, всі попечені сонцем, а от взимку…
Звісно, й наші люди вряди-годи собі дозволяють майнути на Мальдіви чи Сейшели, але ненадовго. А така засмага, якою світилися керівники ВНІС – Мирослав Парій, науковий лідер Інституту, та Ярослав Парій, головний конструктор економіки підприємства, – свідчила про тривалий час перебування на гарячому сонечку.

– Де це ви так засмагли взимку?!

– У Чилі! – весело відгукнувся Мирослав. – Там у нас зимовий розсадник.

– Ах, так… Насіннєві компанії взимку вирощують свої покоління насіння в Південній Америці… А це взагалі – доступно? Реально? Поїхати в Чилі, домовитися про розсадник…

– Це абсолютно не проблема, там створено індустрію з надання подібних послуг. Можна не лише селекційні експерименти вести, а й розмноження – це розвинута система приватних фірм. Великі компанії мають там власні селекційні станції.

Все розташовано в одному регіоні. Там, мабуть, найбільша концентрація селекціонерів на земній кулі. Ми зустрічали у тих місцях й українців. Років двадцять тому селекційні компанії збагнули, що потрібно прискорюватися, почали шукати можливості в Південній півкулі вирощувати ще одне покоління. За цей час там дуже розвинувся бізнес. Так, високотехнологічний, але це основне заняття місцевого населення в тій локації. Є там і чилійські компанії, й організовані європейцями для надання послуг з вирощування селекціонерам.

Фактично вони виконують усю роботу за нашим планом, ми лише контролюємо цей процес. Там у нас селекційний розсадник соняшнику (близько 4000 номерів) і кукурудза (близько 2000 номерів), переважно самозапилення. Ми там ведемо розмноження батьківських форм соняшнику, оскільки дуже зручні умови. Асоціація виробників насіння вельми консолідована. На онлайн-карті розміщують поля, і таким чином забезпечується просторова ізоляція для будь-яких посівів.

У новий рік із новими амбіціями

– Судячи з ваших поточних дій – соняшник, кукурудза, у вас амбіційні плани щодо маркетингового року… 

– Безумовно. Ринок вимагає новіших сортів та гібридів, з новими характеристиками. Цьогоріч завершуємо випробування нових гібридів соняшнику й наступного року представимо лінійку яскравих зразків, більш врожайних, стабільних, стійких проти всіх рас вовчка…

До того ж у лінійці соняшнику в нас є група ультраскоростиглих гібридів, щоб просувати культуру на північ та на захід. У регіонах, де раніше не було традицій вирощування соняшнику, виробники нині зустрічаються з ситуацією, коли гібриди, представлені на ринку, не завжди достигають, йдуть у зиму не зібраними… Ці самі гібриди ми орієнтуємо на Казахстан, там у нас зареєстровані три гібриди і ще шість ми передаємо на випробування.

– Звучить все правильно: соняшник, стійкий проти всіх рас вовчка… Проте наскільки це реально?

– Стійкий проти всіх рас вовчка, які зараз присутні в Україні. Ми ведемо тестування своїх форм у Болгарії, Румунії, з цього року почнемо випробування в Туреччині, тобто це буде універсальна стійкість. Адже найагресивніші раси вовчка знаходяться в Румунії та Туреччині. Гібриди, які будуть стійкими на тій території, будуть стійкими й на нашій. Також проводимо випробування в Україні в трьох локаціях, де найагресивніші раси вовчка.

– Звідки генетичний матеріал для цього соняшнику берете?

– Генетичний матеріал – це наші покращені форми, однак активно ведемо обмін матеріалом із різними селекційними установами плюс генетичні колекції, які ми замовляємо, – це і є джерела стійкості. Використовуємо все доступне різноманіття соняшнику. Кожна фірма має і свої ноу-хау, й свої матеріали для ринку.

– Ми наблизилися до глобальної теми. От ви говорите про матеріали, напрацювання, ноу-хау… Чим ви багаті? Що маєте? У чому ваша ексклюзивність та унікальність як селекціонерів?

– Соняшник – із теренів України, а подальший розвиток селекції – уже гібридна селекція. Вона була сконцентрована в Америці та м. Нові Сад (Сербія). Є матеріали американські та матеріали радянської селекції – інституту в Краснодарі. Наша перевага в тому, що ми працюємо з матеріалами зі США та з Краснодарського інституту, де не було гібридної основи, але потенціал дуже великий. Ми маємо велику генетичну колекцію, відселектовані лінії, джерела стійкості проти гербіцидів і ранньостиглі матеріали. Це робота, яка почалася досить давно, два десятиліття тому, завдяки цьому в нас великий асортимент гібридів і зокрема ультраранні лінії. Це ринкова ніша. Є така сама проблема з ранньою стиглістю й по кукурудзі, але, на жаль, матеріалу цієї культури у нас немає.

– Ранньостиглість кукурудзи сильно пов’язана із врожайністю…

– Звісно, чим менше рослина фотосинтезує, тим менше накопичить продуктивної маси. Кукурудза має специфіку, це ж тропічна рослина. Ранні форми являють надто вузький генофонд. У Канаді ведуться, зокрема, роботи зі створення нової популяції. Селекція ранньостиглої кукурудзи помітно відстає від загальних трендів. Тому ранньостиглі гібриди кукурудзи поки що істотно поступаються фізіологічно, тому що звужено обсяги матеріалу.

Ранній соняшник, ультраранній

– Усе ж фермеру, власнику агрокомпанії або агрохолдингу важливо предметно розуміти, про що йдеться.

От ваш ранньостиглий соняшник – чим він цікавий? Які його характеристики?

Я про гібриди, які незабаром з’являться на ринку від вас.

– Ми випускаємо три гібриди з вегетаційним періодом 80 днів – для Заходу та Півночі України. Потенціал урожайності достатньо високий, до трьох тон. Це хороший показник для такої короткої вегетації. Генетично ці гібриди дуже близькі. Один розрахований на класичну технологію, один стійкий проти системи Clearfield, один – до сульфанілсечовини (гранстар). Ще три гібриди мають вегетаційний період 90 днів, вони вже призначені і для Півдня з раннім цвітінням, що дозволяє не потрапляти в період надвисоких температур та повітряної посухи. Ці вже мають потенціал 4,3 тони на гектар.

– 80-денні різняться за врожайністю від 90-денних на 40 відсотків?!

– Так, десять днів вегетації – це дуже важливо. Проте не все так просто. Якщо ми 80-денний гібрид сіємо у травні, значить, у липні або на початку серпня його можна збирати. А 90-денний – це вже кінець серпня – вересень. Однак 80-денний дозволяє навіть два врожаї виростити на Півдні. Ця ніша вільна. Соняшник – рентабельна культура, всі хочуть його вирощувати, і тому він рухається й на Захід, і на Північ. Соняшник ультраранній можна загущувати до 100 тисяч на гектар, ми зараз ведемо такі дослідження. До того ж його можна використовувати як пожнивну культуру після ранніх зернових, цілком можна отримати ще один врожай. Тільки була б волога для посіву.

– А на поливі взагалі без проблем?

– На поливі цілком реально.

– До речі, щодо загущення…

Я зустрічав випадки в практиці, коли найкращих успіхів досягають люди, які сіють не 5 мільйонів зерен пшениці, а 2,8-3 мільйони, що дозволяє рослині отримати більше поживних речовин, менше витрачати енергії на конкуренцію…

– Це загальна тенденція, це стосується всіх культур, і тут лімітуючим чинником є волога. Загущені посіви однозначно потребують підвищеного забезпечення вологою. Є, звісно, й ліміт загущення, коли рослини вже надто конкурують, неправильно формуються. Адже надземна частина рослини практично дорівнює підземній.

Однак загущення соняшнику – цікава тема, вона буде перспективною. В Україні практикується діапазон від 35 тисяч до 70 тисяч рослин. Результат залежить від зони, від кліматичних умов. Якщо недостатня волога, посів у 35 тисяч, де конкуренція за вологу менша, аніж у загущеному, дасть більший результат.

І навпаки, якщо вологи буде достатньо, 70-тисячний перевищить результат 35-тисячного. Звісно, не вдвічі, оскільки соняшник адаптується до загущення, дає певний розмір кошика, розмір насінин, але перевищення буде суттєве.  Крім того, ми усвідомлюємо, що незабаром ринок вимагатиме гібриди соняшнику з високим вмістом олеїнової кислоти. Тому вже протягом п’яти років інтенсивно працюємо над створенням високоолеїнових гібридів різних вегетаційних періодів, стійких проти гербіцидів групи трибенуронметилу та імідозолінонів. Та незабаром представимо на ринку нові високоолеїнові гібриди.

Ми не можемо прогнозувати добавку з урожайності через численні чинники, які не контролюємо, однак абсолютно чітко можемо порахувати затрати на посівний матеріал… При вдвічі підвищеній густоті ми вдвічі більше витратимо на насіння.

– Безумовно. Проте затрати на посівний матеріал – несуттєва частина затрат із технології.  Треба виходити з регіону, із забезпечення вологою та елементами живлення.

Чи буде в Україні ГМО

– Мені здавалося, важливою частиною ваших селекційних експериментів був ріпак?

– Так, але це, на жаль, озима культура, і використати Південну півкулю для прискорення селекції не виходить, тому ми застосовуємо теплиці. Там проводимо суттєву частину програми, схрещування. Там теж плануємо мати для ріпаку умови для вирощування двох поколінь. Найцінніші одиничні форми теж там відпрацьовуються.

Ріпак – цікава культура, оскільки її перспективи для України незрозумілі. – Ріпак взагалі для рослинництва незрозумілий… Він надто заполітизований та заіндустріалізований. Коли ЄС приймає вимогу додавати до дизпалива 10% біопалива, ріпак перспективний та йде вгору. Коли ЄС скасовує цю вимогу, ріпак в’яне…

– Це в будь-якому випадку джерело олії. Якщо в Україні площі посівів скоротяться до 400 тисяч, 300 тисяч гектарів, ми поведемо свою селекцію до Польщі, до Європи. Сьогодні ми маємо стійкі гібриди з чотирьох типів стійкості проти гербіцидів. На жаль, генетично модифіковані в нас поки що заборонені, ведуться лише лабораторні роботи. Нині ми маємо перший український трансгенний ріпак, стійкий проти раундапу, й будемо зараз його реєструвати. Закон України говорить про те, що генетично модифіковані організми можуть використовуватися за умови їх реєстрації. Зараз є новий законопроект, який скасовує всі попередні регламентні документи, і, якщо він буде прийнятий, ніщо не зупинить трансгенні експерименти.  Україна нікуди не подінеться від загального процесу. Діабротика вже дісталася Хмельницької області.

– Восени мені діабротика позувала для фото на Тернопільщині…

– За рік вона посунеться ще на 70 кілометрів, невдовзі дістанеться Черкащини.

– І, ви гадаєте, ГМО буде порятунком… Однак ми – країна-експортер. Тут ГМО відіграє вкрай важливу роль. Одна річ – експорт не ГМО-продукції, інша річ – експорт ГМО.

– Якщо постане альтернатива – взагалі не експортувати, тому що неможливо виростити… То рішення буде зрозумілим.

Чим якість гарантується

– Чи можете ви офіційно гарантувати якість свого насіння?

– Якість насіння контролюється у нас на всіх етапах виробництва – від первинних ланок селекції до отримання кінцевого продукту. І звичайно, важливе значення в забезпеченні високої якості насіння має лабораторна діагностика. Вже декілька років ми співпрацюємо з випробувальною лабораторією «Агроген Ново» з Харкова. Там замовляємо комплекс аналізів із визначення показників якості селекційного матеріалу та насіння для реалізації.

– В Україні чимало лабораторій сільськогосподарського

напряму. Чому саме їх послугами ви користуєтеся?

– Передусім ми віддаємо перевагу послугам «Агроген Ново», тому що вони пропонують замовникам найсучасніші методи діагностики насіння. Наприклад, мені не відомі інші українські лабораторії, що визначають генетичну чистоту насіння за допомогою ДНК-маркерів, а також роблять експрес-аналіз гербіцидостійкості всього за 15 днів. Результати цієї лабораторії перевірені в полях. Нарікань від нас, виробників, та наших клієнтів немає.

Крім того, приваблює і широкий спектр аналізів лабораторії. Ми можемо комплексно оцінити якість насіння за всіма необхідними показниками в одному місці. А якщо якогось показника, що нас цікавить, бракує в прайсі, то колектив лабораторії може спланувати дослідження за нашим замовленням.

Який соняшник доступний прямо зараз

– Ми багато говоримо про перспективу і мало уваги приділяємо сьогоденню, а посівна вже на носі. Люди збираються сіяти соняшник. І що вони можуть у вас знайти прямо зараз? Тому що завжди потрібно прямо зараз.

– Під весняний посів 2018 року для виробників ми пропонуємо такі гібриди соняшнику, як Український скоростиглий. Це ультраранній гібрид у нашій лінійці. Його вегетаційний період становить 85-90 днів.

– Мабуть, не дуже високий за такого короткого періоду вегетації?

– Висота рослин 1,20 см. Проте він чудово підходить для Північних та Західних областей, рано звільняє поле. Також його можна використовувати для пожнивних посівів. Він вирізняється стійкістю проти посухи, стійкістю проти полягання. Вміст олії – 52%. І незважаючи на свою ультраскоростиглість, відзначається високим потенціалом урожайності на рівні 40 ц/га.

– Ого. Мрія фермера, чотири тонни соняшнику…

– Наступним гібридом, що ми пропонуємо, – є Українське сонечко. Це універсальний трилінійний гібрид, який підходить для екстенсивно-інтенсивного типу. Він посухостійкий та призначений для вирощування на різних типах ґрунтів. Стійкий проти вовчка раси Е. Потенціал урожайності цього гібрида 42 ц/га. Вміст олії 50-52%.

– А на п’ять тонн щось маєте?

– Гібрид Український F1. Має швидкий розвиток на початкових етапах росту. Надзвичайно стійкий проти хвороб, шкідників та стресових умов. Вегетаційний період 105-110 днів. Висота рослин 170-180 см. Уміст олії 49-50%. Потенціал урожайності 52 ц/га. Забезпечує стабільні врожаї за будь-яких умов. Є й гібрид Заграва. Гібрид за своїми характеристиками близький до гібрида F1, це його покращений аналог. За потенціалу врожайності 52 ц/га має вищий вміст олії та більшу стійкість проти хвороб, стійкий проти вовчка раси Е. Добре реагує на внесення мікроелементів.

– Можливо, щось запропонуєте таке, щоб не надто витрачатися на добрива?

– Ви, напевно, жартуєте, однак у нас є така позиція. Атілла – останнє покоління гібридів під класичну технологію вирощування. При вегетаційному періоду 95-105 днів має потенціал урожайності 52 ц/га при вмісті олії 51-52%. Також відзначається стійкістю проти вовчка раси F. Під гібрид Атілла не рекомендовано внесення високих доз азотних добрив. Підвищення азоту в ґрунті призводить до зниження вмісту олії. Має потужну кореневу систему, завдяки чому в нього виняткова посухостійкість та стійкість проти вилягання.

– Ви говорили, що маєте групу гібридів, придатних для вирощування за сучасними системами: Євролайтнинг, Гранстар…

– Так, це лінійка гібридів, стійких проти імідозолінової групи. Це гібриди Армагедон, Карлос 105 та Карлос 115. Гібрид Армагедон є першим українським гібридом стійким проти Євролайтнингу. Це простий гібрид з вегетаційним періодом 105-110 днів. Має вміст олії 50%. Потенціал урожайності 53 ц/га. Відрізняється унікальною посухостійкістю та дає гарні врожаї при повному вологозабезпеченні та при нестачі вологи. Стійкий проти вовчка раси F, а також, завдяки стійкості проти Євролайтнингу, дає можливість здійснювати подвійний контроль цього паразита. Відрізняється потужним відкликом на своєчасне внесення добрив. Карлос 105 є гібридом нового покоління. Гібрид помірно інтенсивного типу з добрими темпами росту на початкових етапах розвитку, гнучкий до строків посіву. Відрізняється дуже високою посухостійкістю та, що важливо, гарним запиленням за високих температур, які настають під час цвітіння при пізніх строках посіву. Це сприяє отриманню високих та стабільних урожаїв

за будь-яких умов при потенціалі врожайності 50 ц/га та вмісті олії 48-50%. Відрізняється дуже високою стійкістю проти хвороб. Стійкий проти вовчка раси Е. Карлос 115 – простий гібрид інтенсивного типу. Має високий потенціал урожайності 52 ц/га, а особливо на потужних родючих ґрунтах. Вегетаційний період становить 115 днів. Його можна відзначити високою стійкістю проти посухи та вилягання, а також стійкістю проти вовчка раси Е. Вміст олії 52%. Завдяки низькому вмісту аеренхіми та тонкому кошику технічна стиглість посіву настає швидше за гібриди з антологічним вегетаційним періодом. Інша лінійка гібридів вирізняється стійкістю проти трибенуронметилу.

До них належать Ауріс, Дракон, Матадор та Сонячний настій. Ауріс вирізняється своєю унікальністю, а саме золотистим та смугастим насінням. Гібрид стійкий проти 50 г/га трибенуронметилу. Цей простий гібрид має вегетаційний період 105-108 днів. Уміст олії 51-52%, а потенціальна врожайність 52 ц/га, особливо при вирощуванні в зонах достатнього зволоження. Також Ауріс характеризується стійкістю проти вовчка раси F та високою стійкістю проти вилягання

– Такі гучні назви… Дракон, Матадор… Напевно, і якості якісь унікальні у цих гібридів…

– Дракон є ранньостиглим простим гібридом, що має високу стійкість проти хвороб та стресових умов середовища. Вегетаційний період цього гібрида становить 103-107 днів. Відрізняється при висоті рослин 180 см високою стійкістю проти полягання. Гібрид має унікальну посухостійкість. Завдяки вдалому поєднанню посухостійкості та здатності давати стабільний урожай при середній забезпеченості мікро- та макроементами, що добре підходить для екстенсивного вирощування. Матадор – високоврожайний простий гібрид з підвищеною стійкістю проти хвороб та шкідників. Потенціал урожайності 49 ц/га та вміст олії 50-52%. Добре переносить помірну посуху та стійкий проти вовчка раси F. Завдяки цьому є ідеальним для вирощування в умовах Півдня України.

– Гаразд, а який настрій буде у тих фермерів, хто далекий від сучасних технологій і лише мріє про них?

– Сонячний настрій. Це простий гібрид з вегетаційним періодом 103 дні. Придатний до екстенсивної технології вирощування. Має швидкий розвиток на початкових етапах росту, що забезпечує високу конкурентну спроможність у посівах з бур’янами до внесення трибенуронметилу.  Надзвичайно стійкий проти хвороб, шкідників та стресових умов.

Прийдешній день селекції

– Ми зараз багато пишемо про технології майбутнього в селекції, досліджували стан справ із технологією CRISPR CAS, коригуванням геному, аналізували дослідження щодо інформаційної РНК, здатної передавати рослині властивості гербіциду…

Чи тримаєте ви в полі зору такі теми?

– Як селекціонери, ми вітаємо всі методи, що дозволяють змінювати геном рослини. CRISPR CAS – це унікальний інструмент у руках селекціонерів, та й не тільки, – наприклад, медиків, адже технологія дозволяє змінювати ген у живому організмі…

 – Головне, щоб він не потрапив до рук політиків.

– Авжеж, я нещодавно бачив повідомлення про біохакера в Америці, який привселюдно робив собі ін’єкцію CRISPR для модифікації білка м’язів. Технологія унікальна, але доволі проста, й людина, яка закінчила університет, може це реалізувати. Тут не потрібне екстрадороге та рідкісне обладнання. Можна побоюватися, адже ядерна енергія також була використана в подвійному призначенні. Однак всі, хто пише про революційність цієї технології, мовчать про її суттєвий недолік. Вона ефективна лише в тому разі, коли ми вже знаємо, які саме зміни треба внести. Проте, якщо знаємо, тобто ми таку форму вже маємо. Вона корисна у тих рідкісних випадках, коли ми ще не маємо форми, але знаємо. На останній конференції з CRISPR CAS компанії розповідали: ось ми спробували, воно працює, з червоного помідора зробили жовтий. Тому що ми знаємо, як контролюється колір у помідора. Обмежувальний чинник у рослин – це не сама можливість зміни генів. Чинником, що обмежує, є регенерація рослин та відбір мутантів. Це те саме, що існує в генній модифікації… Тому ці технології відпрацьовані далеко не для всіх культур і досі залишаються переважно мистецтвом. Ми почали роботу з CRISPR CAS, передусім концентруючись на генах стійкості проти гербіцидів імідазолінової групи, сульфанілсечовини, створили ці конструкції. В лабораторії сьогодні в нас отримані мутанти для ріпаку, і ця технологія нами вже освоєна. Щодо інших культур, ми вивчаємо,  що саме й де саме ми будемо модифікувати. Все не так просто. Більшість ознак, що нас цікавить: врожайність, олійність, посухостійкість, вологовіддача – контролюються полігенами, багато генів беруть участь у цьому процесі, це не може бути вирішено просто й лінійно. Які питання можуть бути вирішені? Наприклад, зупинка якогось метаболічного шляху, зміни жирно-кислотного складу або вимкнення генів, що контролюють синтез алкалоїдів. Такі завдання можна вирішувати.

– Інформаційна РНК, ви кажете, далі від практики?

– Майбутнє в інформаційної РНК є. Однак ця ідея нині в стадії фундаментальних розробок та перших практичних застосувань. До того ж у світі, де люди бояться генно-модифікованих рослин та намагаються їх жорстко контролювати, обприскування полів нуклеїновими кислотами викликатиме жах та паніку. Хоча механізм роботи зрозумілий, і, коли це дійде до технологій, низку питань буде вирішено. Звісно, не всі, але ключові питання генетики та селекції ми тримаємо в полі зору.

– Навіть футуристичні?

– Саме футуристичні тримаємо в полі зору, а ті, що дають практичний результат, ми вже освоїли.

– Ну гаразд… А як ваші комерційні справи, Ярославе? Я вже не про футуристичні технології, а про гроші…

– На стан справ не поскаржуся, хоча минулий рік не був сприятливим для сільського господарства, є відтермінований попит на насіння…З усього видно, що менше посіють соняшнику. Кукурудза в нас реалізована, запасів насіння немає. Проте загалом бачимо, що наші плани виконуються, ми матимемо достатньо коштів для програм розвитку.

– Зараз почався ріст цін на все. За минулий тиждень на третину подорожчав метал в Україні, все підросло в ціні, навіть зерно…

– Ми щороку фіксуємо зростання цін в Україні…

– Знаєте, я подумав, – ви абсолютно унікальне явище в українському контексті. На всіх трибунах йдеться про необхідність порятунку української селекції… Вона просто вимирає, просто зникає на очах. А ви – селекція, яку не потрібно рятувати!

– Однак від підтримки ми не відмовимося.

– Авжеж, державна підтримка мусить бути. Проте насправді ви – приватна наука, приватна ініціатива, приватний бізнес, який свої цілі, свої цінності, свої ідеали забезпечує своєю ж діяльністю, на відміну від генетики, яку треба рятувати, яка займається улюбленою  справою завдяки державним програмам. Ви – генетика здорового глузду, яка розуміє, що від держави можна не дочекатися ресурсів, які потрібні для наукових цілей… Як ви дійшли до цієї думки? Хоча в Чилі власним коштом мандрувати – недешева справа…

– Вибір тут невеликий. Або їхати за кордон, де є фінансування, або забезпечувати фінансування самим. Нам поталанило в тому, що наша діяльність дає нам можливість фінансувати дослідження, а, з іншого боку, дослідження дають нам перспективу, вони гарантують майбутнє в цій діяльності. Сучасний світ, сучасні темпи – унікальні в історії людства. Взяти попередні кількасот років й останні 15-20 – це неспівставні періоди за кількістю виконаних робіт. Фундаментальною наукою нам теж хотілося б займатися, такі проекти у нас були. Та, на жаль, приватний бізнес не може фінансувати й утримувати фундаментальні проекти, це функція держави. Ми будемо робити фундаментальні дослідження на грантовій основі. Тут треба бути чесним перед собою й іншими. Період впровадження у практику фундаментальних знань може вимірюватися половиною століття…

– Ви ж самі сказали про темпи.

– Так, сьогодні це може бути 20-30 років. Проте ж треба бути свідомим, що вкладені гроші почнуть повертатися через десятиліття… Втім, якщо буде такий support, ми знаємо, куди рухатися в рамках, необхідних для прикладної селекції. Є люди, які мають на меті здобуття знань, вони не орієнтовані на реальні запити реальних ринків. Ми можемо за приклад взяти пряму селекцію, яка розроблялася в Європі. Коли постало питання про рекомбінацію, обмін ділянками хромосом, виявилося, що недостатньо знань для того, щоб це здійснити. Здавалося, все відомо, але практичне застосування показало, що наука має істотні прогалини.

– Можливоторкнетеся цього напряму – пряма селекція?

– О, це дуже цікава концепція, вперше запропонована американськими ученими, але паралельно її запатентувала нідерландська овочева компанія, не знаючи про американські дослідження. Ми так само самостійно прийшли до цієї ідеї, зробили український патент. Ідея полягає в тому, щоб селекцію гібридів перевернути з голови на ноги. Гетерозисна селекція, отримання гібридів першого покоління, збудована так: спочатку ми беремо певну різноманітність, з цієї різноманітності беремо деякі матеріали, потім з них створюємо лінії, а після того, як створили лінії, схрещуємо й шукаємо потрібну комбінацію. Всі інші лінії викидаємо та залишаємо поза увагою. Тому матеріал, який людство використовує для отримання гібридів, – нікчемна частка можливих комбінацій. Reverse breeding, зворотна (або пряма) селекція, стоїть на тому, що з будь-якого гібридного організму можна отримати дві батьківські форми, які за схрещування будуть відновляти цей організм. Якщо наші фундаментальні знання та практичні навички дозволять це зробити, ми зможемо, обравши популяції рослин, які нас задовольняють, отримати батьківські форми від найкращої та відтворювати її у необмежених масштабах.

У Європі було кілька грантів з цієї теми, і цю роботу навіть зробили на модельній рослині. Насправді це пряма селекція, а не зворотна. Це можливість з будь-якого гібридного гетерозиготного організму отримати двох батьків. Приклад – селекція рослин, що розмножуються вегетативно. Ми схрещуємо генотипи, а, після того, як ми знайшли те, що нам потрібно, ми просто відтворюємо його у необмежених масштабах. Проте донині фундаментальне питання не вирішене в цій ідеї, а ключовою проблемою є запобігання обміну ділянками хромосом. Я зустрічався з фахівцями з Ірану, і вони зараз намагаються застосувати цю технологію на огірках. Ще цікаве впровадження CRISPR CAS – правління рекомбінаціями. Людство, займаючись селекцією, абсолютно не контролює процес обміну ділянками хромосом. Як вийде, так вийде. А далі ми вибираємо. Ці роботи у нас ведуться, ведуть їх і у Франції, в компанії Мейозис. Якщо селекціонеру потрібно буде поміняти в конкретному місці хромосоми – ця технологія вже на підході, і вона найближчим часом з’явиться.

Кілька слів про королеву

– Гаразд. Ми забули про кукурудзу, а це чи не основна для України зараз культура. Що прямо зараз робиться щодо кукурудзи і що можна у вас знайти цікавого?

– Особлива увага приділяється архітектоніці качана й рослини та, звичайно, вологовіддачі. Робота ведеться в розрізі різних груп стиглості ФАО від 200 до 400. У межах такого вегетаційного періоду вдається поєднати високу адаптивність та урожайність і забезпечити оптимальні відносно до погодних умов строки проходження критичних фаз розвитку. Існують різні погляди на те, які за вегетаційним періодом гібриди необхідно висівати за різких змін клімату в останні роки. Набуває поширення теза, що середньопізні гібриди під час цвітіння потрапляють у несприятливі умови, і це справедливо. Однак, на нашу думку, асортимент гібридів у господарстві має охоплювати гібриди всіх груп ФАО, здатних сформувати врожай в цій зоні. Наша лінійка починається з гібрида Гран 220, який має потужний стартовий ріст і може висіватися за температури ґрунту +8-10°С. за роки випробувань та вирощування показав високу пластичність і швидку вологовіддачу. Переважно рекомендований для зернового напряму використання. Амарок – топ-гібрид із врожайності у своїй групі стиглості, завдяки його невибагливості до ґрунтів він придатний до вирощування за мінімальною та нульовою технологією обробітку ґрунту. Стійкий проти вилягання, кореневих гнилей пухирчастої сажки, іржі. Гран 310 добре переносить зниження температури на початку вегетації та має високий потенціал урожайності завдяки високому виходу зерна з низькою збиральною вологою, що забезпечується особливостями морфологічної будови та структури качана.

Особливістю гібрида Гран 5 є висока стабільність урожаю – за коливань густоти стояння рослин він поєднує в собі високий рівень урожайності за низького рівня збиральної вологості зерна. ВН63 – новий гібрид із високою стабільністю врожаю, має підвищену толерантність до засушливих умов та надзвичайно швидку вологовіддачу. Придатний для вирощування в усіх зонах як за інтенсивною технологією, так і за технологією мінімального обробітку ґрунту. Гран 6 – пластичний гібрид зернового напряму використання. Надзвичайно швидка вологовіддача після настання фізіологічної стиглості. Стабільний за різних умов вирощування. ВН 6763 гібрид має потужне стебло, що зумовлює високу стійкість проти вилягання. Придатний для вирощування в усіх зонах як за інтенсивною технологією, так і за технологією мінімального обробітку ґрунту. Високий потенціал урожайності. Тесла – стабільний гібрид подвійного напряму використання. Оптимальне поєднання ремонтантності, високої врожайності та швидкої вологовіддачі. Характеризується дуже високою посухостійкістю, найкращий у своїй групі стиглості. Гран 1 – високоврожайний гібрид, пластичний за різних умов вирощування. Стійкий проти температурних стресів та нестачі вологи. Придатний для отримання біогазу та біоетанолу. Амарок 290 – новий гібрид (2017). Має високий потенціал урожайності. Характеризується високим виходом як зерна, так і зеленої маси. Толерантний до посухи. Гібрид адаптивний при обробленні його в різних ґрунтово-кліматичних умовах. Амарок 300 – новий гібрид (2017) стійкий проти вилягання, гельмінтоспорозу, пухирчастої сажки. Високостійкий проти посухи. Характеризується стабільністю виходу зерна в різних кліматичних зонах.

* * *

Знаєте, я реаліст. Я знаю, що сьогодні не так важливо, чи це китайська продукція, чи американська (правда не зустрічав майже ніколи – все американське зроблено в інших країнах, від В’єтнаму до Гватемали), чи українська. Має значення лише, чи це якісно, чи це сучасно. І тому ВНІС – і своїми гібридами, і своїми поглядами та ідеями, своєю широтою масштабу – дозволяє щиро порадіти за наше, українське, яке має звичайний для сучасності рівень – світовий.

Автор Юрій Гончаренко.