Історія походження одного із найбільш поширених в світі злаків кукурудзи (Zea mays) має деякі протиріччя. Існують різні версії про походження культури:
- це гібрид від схрещування примітивної кукурудзи з багаторічним дикорослим злаком теосінте (Zea diploperennis),
- культурна кукурудза походить від свого найближчого існуючого нині родича – однорічного теосінте (Zea mexicana) – дикого злаку, що росте в Мексиці та Центральній Америці, а однорічний теосінте з'явився в результаті гібридизації кукурудзи з Tripsacurn – дикорослим злаком, що є іншим єдиним родичем кукурудзи в Америці,
- предком культурної кукурудзи була дикоросла плівкова кукурудза – примітивна специфічна форма, у якій кожне зерно укладено в лускову плівку (колоскові луски).
Але єдиним залишається твердження ботаніків про те що батьківщиною цією культури є південна Америка. Історія вирощування кукурудзи в Європі почалося з Колумба, який привіз насіння цієї культури із Куби. За два покоління існування людства кукурудза поширилася по всьому світу і стала однією із основних кормових та харчових культур.
Враховуючи центр походження культури, говорити про її морозостійкість не варто. Можливо частково оцінити ризики від впливу низьких позитивних температур на кукурудзу протягом її вегетації, особливо на початкових етапах розвитку.
Поняття холодостійкості рослин – це можливість відновлення вегетації без істотного зниження продуктивності після впливу температур від 0 до +10°С.
У рослин при дії знижених температур відбуваються такі основні зміни:
а) зменшується тургор клітин усіх надземних органів;
б) відбувається розпад білків і накопичуються азотвмісні продукти, токсичні для рослин;
в) у зв'язку з втратою кальцію порушується структура і функціонування мембран клітин, що порушує їх проникність і призводить до багатьох зміщень у нормальному процесі метаболізму;
г) синтезуються стресові білки холодового шоку.
При температурі, нижче точки замерзання - 0°С, у рослин кукурудзи відбуваються незворотні процеси руйнування клітин, що істотно впливає на урожайність культури, а в більшості випадків призводить до загибелі посіву.
Рослини кукурудзи в фазі до 4 листків можуть продовжити вегетацію після короткочасних заморозків до -4°С, оскільки точка росту в цей час знаходиться нижче поверхні ґрунту, але розраховувати на високий урожай такого посіву неможливо. При цьому листковий апарат, який знаходився на поверхні ґрунту, частково або повністю загине.
Слід зауважити, що різкі перепади температур від позитивних вдень до, часом негативних вночі призводить до дезорієнтації проростків кукурудзи в ґрунті і можна спостерігати явище «закрученого проростка». Такі рослини, істотно відстають у розвитку від нормальних рослин і, досить часто, не виходячи на поверхню, гинуть.
В зв'язку з цим, необхідно звести до мінімуму негативний вплив низьких температур при вирощуванні теплолюбивої кукурудзи.
Оптимальною температурою для проростання насіння кукурудзи вважають +12…+15°С, тобто посів необхідно проводити при температурі ґрунту на глибині загортання +8…+10°С. Саме такі температурні показники гарантують нормальний швидкий розвиток рослин кукурудзи будь-якого гібриду.
За даними Д.Шпаара вимоги кукурудзи до температури в різні фази розвитку такі:
Фаза розвитку рослин | Біологічний мінімум, ◦ С | Оптимум, ◦ С |
Проростання | 8…10 | 12…15 |
Сходи | 10...12 | 15…18 |
Утворення і ріст вегетативних органів | 10...12 | 16…20 |
Утворення генеративних органів, інтенсивний ріст та цвітіння | 12…15 | 16…20 |
Достигання | 10…12 | 18…24 |
Враховуючи, що географія культури істотно розширилася на північ і селекціонери працюють в напрямку створення нових толерантних до холоду форм, існують гібриди, що починають проростання і за температури +7…+8°С, але це критичний біологічний мінімум культури.
Твердження імпортних виробників насіння про надзвичайну «холодостійкість» нових гібридів – це рекламний маркетинговий хід.
Проблема ранніх посівів кукурудзи в Україні актуальна, оскільки великі площі вирощування провокують товаровиробників на істотні ризики, що до строків посіву кукурудзи.
В південних та східних областях обмежена кількість опадів за період вегетації та спостерігаються екстремальні температури під час цвітіння та наливу зерна, тому вирощування кукурудзи на великих площах без зрошення обмежене. Саме тому, в цих регіонах присутній фактор ризикованого посіву кукурудзи в ранні строки в холодний ґрунту. Але досвід господарства Луганської обл. свідчить про можливість посіву в ранні строки ранньостиглих гібридів Гран 220 та Амарок на фоні N 20 , що дає змогу збирати урожай сухого зерна в серпні до 5т/га.
За багаторічними даними і метео спостереженнями стійкий перехід до активних температур більше +10°С в регіонах масового посіву кукурудзи центру і заходу України настає з 17-20 квітня. Враховуючи, що насіння кукурудзи при наявності вологи проростає від 6 до 10 днів, ми рекомендуємо проводити посів цієї культури не раніше 17 квітня в ґрунт з температурою +8…+10°С на глибині загортання насіння.