Метою проведення обробітку ґрунту є створення оптимальних умов проростання насіння та розвитку кореневої системи рослини протягом вегетації, що забезпечить формування максимального урожаю з високими показниками якості.
В сучасному землеробстві існує кілька основних систем обробітку ґрунту:
- традиційна з оборотом пласта,
- мінімальна (Мinі-till),
- стрічкова (Strip-till)
- нульова (No-till).
Розглянемо детальніше кожну з них.
Традиційна система – передбачає проведення полицевої оранки з оборотом пласта, що створює чисту поверхню ріллі, рослинні рештки загортаються на глибину 20-30 см.
Переваги.
Створення комфортних умов передпосівним обробітком для дружного проростання насіння. Забезпечує хороший дренаж та розподіл мінеральних речовин в орному шарі. Відносно невисокий тиск на ґрунт польовими агрегатами, можливість внесення високих норм органічних та мінеральних добрив, оптимізація хімічного захисту рослин.
Недоліки.
Створення щільної «плужної підошви», що перешкоджає проникненню в нижні шари води та ускладнений розвиток кореневої системи по глибині. Традиційний обробіток не рекомендований на ґрунтах, схильних до пересихання, вітрової та водної ерозії. Обов’язковим є періодичне глибоке рихлення (1 раз на 3-4 роки).
Мінімальна (Мinі-till) – передбачає поверхневий обробіток переважно дисковими знаряддями і рівномірне змішування рослинних решток з шаром ґрунту до 15-18 см.
Переваги.
Висока структурність верхнього шару ґрунту, накопичення органічної складової і гумусу, висока водо- і повітропроникність, сприяння швидкій мінералізації органічних решток. Можливе застосування високих норм мінеральних та органічних добрив і механічних обробітків протягом вегетації. Передбачає меншу затрату енергетичних та фінансових ресурсів.
Недоліки.
Ущільнення ґрунтів після проходу важкої техніки, обмежене використання традиційних сівалок з малим тиском на сошник та «човниковим» типом. Вимагає передпосівного вирівнювання ґрунту та прикочування після посіву. Вертикальний обробіток – як і при традиційній технології.
Стрічкова (Strip-till) система передбачає вертикальний обробіток смугами на глибину 15-17 см після збирання попередника. Посів проводиться восени чи навесні в оброблені смуги.
Переваги.
Руйнування ущільнених шарів, однакові умови для всіх рослин в рядку, можливість посіву в перезволожені ґрунти і на поля з великою кількістю рослинних решток, збереження вологи в міжряддях, можливість внесення стрічково мінеральних добрив, в т.ч. безводного аміаку. Особливо актуальна на малородючих ґрунтах та з обмеженим орним шаром. Це «північний» варіант системи No-till.
Недоліки.
Стислі оптимальні строки внесення добрив восени, обмеженість використання старих традиційних сівалок, видалення рослинних решток із зони обробітку на міжряддя, обмежене внесення меліорантів (вапна та гіпсу) за один прохід. Вимагає більші затрати коштів на придбання спеціалізованої потужної техніки та обладнання, високі енергозатрати. Необхідна передумова запровадження системи Strip-till – вирівняти площі по мікрорельєфу та кислотності. Необхідно слідкувати за ущільненням ґрунту по коліям трактора, особливо на вологих важких ґрунтах.
Нульова (No-till) - передбачає посів у необроблений ґрунт спеціальними сівалками та відсутність інших механічних впливів на поле.
Переваги.
Мінімальна кількість проходів важких агрегатів по полю - менші енерго- та фінансові затрати на одиницю площі при вирощуванні. Під шаром рослинних решток довго зберігається зимовий запас вологи і обмежене випаровування при посухах. Запобігає всім видам ерозії ґрунту та надмірному перегріванню верхнього шару в періоди підвищених температур.
Недоліки.
Обмеження в контролі шкідливої рослинності без механічного втручання, підвищений ризик епіфітотій грибкових хвороб (особливо грибів-сапрофітів) та шкідників, які зимують в рослинних рештках. Проведення ранніх посівів з весни обмежене, оскільки прогрівання та висихання верхнього шару ґрунту повільне із-за наявності шару рослинних решток, тому оптимальні строки посіву дуже короткі. Внесення високих норм мінеральних добрив обмежене – необхідно використовувати додатково спеціальну техніку. Вміст фосфору, калію та кислотність необхідно вирівняти до запровадження технології. Вимагає використання спеціальної посівної техніки з високим тиском сошника на ґрунт, що передбачає додаткові фінансові витрати. Використання вертикального обробітку ґрунту (глибокого рихлення) необхідне через 5-6 років, оскільки проходить істотне ущільнення по коліям важкої техніки. В посушливих степових районах сухі рослинні рештки на поверхні ґрунту можуть бути матеріалом для виникнення пожежі як до посіву, так і після нього.
Обираючи систему обробітку ґрунту зважайте на природно-кліматичні умови, ґрунтові різноманітності на полях господарства, фінансові можливості власника для запровадження нових технологій. Обмеження у використанні ґрунтових гербіцидів для боротьби з бур'янами в системах Strip-till та No-till передбачає застосування діючих речовин суцільної дії до посіву, або після посіву – до сходів основної культури. Підвищений рівень хімічного та біологічного контролю за хворобами і шкідниками в цих системах компенсується високими урожаями завдяки збереженій волозі в верхніх шарах ґрунту, особливо в сухій степовій зоні.
Гібриди соняшнику та кукурудзи компанії ВНІС апробовані для вирощування в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України із використанням традиційної та ресурсозберігаючих технологій (Мinі-till, Strip-till та No-till). Високі показники урожайності з мінімальними енергозатратами на вирощування відомі в Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській, Одеській, Донецькій та Харківській обл. (на поливі та на богарі).
У 2018 році у господарстві СФГ «Нива» Нікопольського району Дніпропетровської області було застосовано систему обробітку ґрунту No-till на демонстраційному полі. Тут були представлені гібриди соняшнику селекції ВНІС технології ІМІ – Армагедон, Карлос 105, Карлос 115 та технології SU – Сонячний настрій, Дракон і Матадор.
Гібриди Армагедон, Карлос 105 та Карлос 115 мають високий потенціал врожайності, стійкі до 5-6 рас вовчка, а в поєднанні з толерантністю до гербіцидів групи імідазолінонів можуть забезпечити достойний економічний ефект вирощування в складних ґрунтово-кліматичних і посушливих умовах степової зони України. Врожайність в даному господарстві при застосуванні системи обробітку ґрунту No-till склала 3,3 т/га гібриду Армагедон, 2,9 т/га Карлос 105 та 2,7 т/га Карлос 115.
SU-гібриди соняшнику – Сонячний настрій, Матадор, Дракон – ранньостиглі, мають високу посухо та жаростійкість, стійкі до 5-6 рас вовчка соняшникового. При вирощуванні за системою No-till в посушливих умовах степової зони України отримано врожайність гібридів Сонячний настрій, Матадор, Дракон по 2,45 т/га, 2,4 т/га та 2,65 т/га відповідно.
Крім вище зазначених гібридів, у 2019 році аграрії можуть придбати новинки селекції ВНІС – Шенон та Фолк. Ці гібриди стійкі до гербіцидів із вмістом трибенурон-метилу у нормі до 50 г/га.
Шенон – гібрид інтенсивного типу, має генетичну стійкість до семи нових рас (A – G) вовчку соняшникового (Orobanche cumana), вирізняється високою посухостійкість та стабільною врожайністю.
Фолк – інтенсивний гібрид, що характеризується відмінною стійкістю до несправжньої борошнистої роси та за належного дотримання технології та сприятливих кліматичних умов, забезпечує врожайність на рівні 3,5- 4 т/га, при цьому його потенціал сягає 5,6 т/га.
Також, ВНІС має в своїй лінійці гібриди, призначені для вирощування за класичною технологією – Атілла, Заграва, Український F1 та Українське сонечко.
За традиційною технологією гібриди вирощуються переважно в центральних, західних та північних регіонах України. В зонах достатнього зволоження на високих агрофонах гібриди соняшнику формують 3,2-4,8 т/га, а кукурудза – 8,5-14,5 т/га зерна.