Гербіциди групи імідазолінонів (Євро-лайтнінг (д.р. імазапір (15 г / л) + імазамокс (33 г / л) - гербіцид системної дії. У рослини бур’янів надходить як через надземну частину (під час внесення робочого препарату), так і з вологою ґрунту (ґрунтова дія препарату) через кореневу систему. Перші ознаки гербіцидної дії спостерігаються на 5-8 день після внесення препарату. Повна загибель бур’янів триває впродовж від 2-ох (при безпосередньому контакті бур’яну з робочим розчином) до 8-ми (ґрунтова дія препарату) тижнів. Період появи сім’ядоль до першої пари справжніх листків у рослин соняшника є критичним. У цей період не рекомендується застосовувати гербіцид групи імідазолінонів.
Переваги застосування гербіциду:
- забезпечення одночасного знищення як однорічних дводольних, так і однорічних злакових бур’янів;
- можливість контролювати найбільш проблемні бур’яни (амброзія, нетреба ,циклохена та ін.) в посівах соняшника після сходів культурних рослин;
- тривалий контроль появи нових сходів бур’янів у посівах;
- можливість контролю всіх рас вовчка в посівах соняшника.
Важливі елементи технології застосування гербіциду:
Технологія передбачає посів спеціалізованого гібриду соняшника, який характеризується генетичною стійкістю до гербіциду групи імідазолінонів.
Рекомендації по застосуванню:
Зміна кольору (пожовтіння) рослин соняшнику та/або тимчасова затримка їх росту після внесення препарату передбачаються технологією. Як правило, нормальний ріст та зовнішній вигляд рослин відновлюється протягом 1-2 тижнів.
У разі використання для приготування робочого розчину м'якої води (з низьким вмістом катіонів кальцію та магнію) норма витрати препарату має бути знижена на 15-20%.
За наявності факторів, що уповільнюють розклад гербіциду групи імідазолінонів підвищується ризик негативного впливу залишків продукту на наступну культуру сівозміни.
Фаза розвитку культурних рослин:
Фаза від 2 до 6-ти справжніх листків у культурних рослин є безпечною для застосування препарату.Але найбільш сприятлива для внесення гербіциду групи імідазолінонів - фаза соняшника 2-4 пари справжніх листків:
Максимальна ефективність дії препарату спостерігається під час активного росту та розвитку бур’янів:
- однорічні дводольні - фаза до 4-х справжніх листків;
- однорічні злакові - фаза 2-3 справжніх листків;
- амброзія полинолиста - від сім’ядолі до фази 2 справжніх листків
Фактори, що впливають на рівень стійкості гібридів соняшника до гербіциду групи імідазолінонів.
Стійкість гібриду соняшника до дії гербіциду обумовлена його специфічною генетикою. Проте існує ряд факторів, що можуть істотно вплинути на цей показник. Це фактори природного походження та фактори хімічної природи.
Природні фактори:
- посушливі погодні умови;
- умови надмірного зволоження;
- знижені (менше + 12 ° С) або підвищені (більше + 25 ° С) показники температури повітря в період внесення препарату;
- різкі коливання нічних та денних температур в період застосування гербіциду
- негативна дія грунтових гербіцидів, якщо їх внесення зближене у часі (менш ніж за 2 тижні) з внесенням препарату групи імідазолінонів;
- будь-яких гербіцидів у бакових сумішах;
- нерозкладених решток гербіцидів-інгібіторів (похідні сульфонілсечовини, імідазолінони, тріазолпіримідини);
- інсектициди з групи фосфорорганічних сполук;
- добрива, внесені шляхом обприскування в період внесення препарату.
Застереження в технології застосування гербіцидів групи імідазолінонів, спрямовані на попередження токсикації рослин соняшника:
- застосування препарату групи імідазолінонів на одному і тому ж полі допускається не частіше одного разу на три роки;
- не рекомендовано вирощувати соняшник на полях, де на попередниках застосовувались гербіциди інгібітори (похідні сульфонілсечовини, імідазолінони, тріазолпіримідини);
- посів соняшника оптимально проводити через 2 тижні після внесення препаратів суцільної дії (гліфосатів);
- не вносити препарат впродовж трьох діб після випадання рясних дощів чи після штучного зрошення, оскільки за таких умов можливий прояв фітотоксичної дії на культурні рослини;
- не застосовувати гербіцид групи імідазолінонів в бакових сумішах з поверхнево-активними речовинами (ПАР) та іншими гербіцидами, в тому числі і з протизлаковими гербіцидами;
-
ніколи не застосовувати гербіцид в бакових сумішах з інсектицидами групи фосфорорганічних сполук, а також слід утримуватись від застосування таких інсектицидів впродовж сезону вегетації після внесення гербіциду групи імідазолінонів;
• забороняється застосовувати добрива у бакових сумішах з гербіцидом групи імідазолінонів.
Боротьба з падалицею соняшника стійкою до гербіцидів групи імідазалінонів:
Падалиця соняшника є стійкою до гербіцидів-інгібіторів (похідні сульфонілсечовини, імідазолінони, тріазолпіримідини).
Для знищення падалиці такого соняшника при вирощуванні наступної культури сівозміни слід в обов'язковому порядку застосовувати препарати з іншим механізмом дії - наприклад, регулятори росту та розвитку (продукти, що містять 2,4-Д, дикамбу, флуроксипир, клопірамід, МЦПА).
Фактори що впливають на розпад препарату в ґрунті:
- гербіцид розкладається в ґрунті в результаті життєдіяльності мікроорганізмів. Тому будь-який фактор, що впливає на мікробіологічну активність (тип ґрунту, його структура, вологість, рН та температура), буде впливати на швидкість розпаду препарату;
- ґрунти з легким механічним складом, достатня кількість вологи (не менше 200 мм) в період внесення препарату до висівання наступної культури, теплі погодні умови, pH ґрунту не менше 6,2 - всі фактори як поодинці, так і сумісно, істотно прискорюють розпад гербіциду в ґрунті.
Обмеження в організації сівозміни
Переважна більшість сортів та гібридів сільськогосподарських культур характеризуються підвищеною чутливістю до дії гербіцидів групи імідазолінонів. Тому залишкові кількості цього продукту в ґрунті можуть спричинити негативний вплив на наступну культуру. Цей факт слід враховувати при плануванні сівозміни.
З метою зниження ризиків токсикації наступних культур після застосування гербіциду рекомендовано після збирання соняшника проводити глибоку оранку та планувати сівозміну таким чином:
- через 4 місяці після внесення - можна висівати озиму пшеницю;
- через 11 місяців - жито озиме, ячмінь ярий та озимий, пшеницю яру, овес, кукурудзу;
- через 18 місяців - соняшник (генетично не стійкий до дії імідазолінонів), сорго, рис, просо;
- через 26 місяців - буряки, ріпак, картоплю, інші овочеві культури.