З настанням зимових позитивних температур, особливо в південних регіонах, станом на середину лютого почалися ростові процеси кореневої системи озимих зернових. Враховуючи, що запаси вологи в ґрунті степових районів обмежені, необхідно подбати, перш за все, про забезпечення рослин мінеральним живленням.
В регіонах помірного та достатнього зволоження внесення азотних добрив можливе досить тривалий період до відновлення вегетації (лютий – березень) і обумовлене наявністю снігового покриву, в той час, як для степових районів цей період дуже стислий із-за низької ймовірності атмосферних опадів і можливого пересихання верхнього шару ґрунту.
Коефіцієнт засвоєння рослиною поживних мінеральних речовин з мінеральних добрив залежить від наявності води. Саме тому високі норми внесення азотних добрив при весняному підживленні озимих культур в Степу традиційно обмежені кількістю вологи в ґрунті та фактором «швидкого висихання» шару 5-10см. Інші регіони не страждають від дефіциту зимової вологи, тому там можливе внесення високих норм азотного живлення у весняний період.
Необхідно вносити до 70-80% запланованого азоту з осені – це дає можливість переміщення рухомих форм цього елемента на більшу глибину – до 17-20см, де майже завжди присутня для озимих культур доступна волога і, як результат, рослина може засвоювати мінеральне живлення протягом всієї вегетації і формувати високий урожай.
Тому, стереотип «промивання азоту» на чорноземних ґрунтах необхідно подолати в нашій уяві. Ця проблема актуальна для легких піщаних та легкосуглинкових ґрунтів Полісся, отже в цих районах необхідно вносити азотні добрива в кілька прийомів, чому також сприяє наявність атмосферної вологи ранньою весною.
Фізичні дози внесення вираховуються на підставі агрохімічного обстеження поля, згідно вмісту елемента живлення в мінеральному добриві, яке використовується з поправкою коефіцієнта засвоєння на запланований урожай.
Найменші фізичні втрати азоту з мінеральних добрив і високий коефіцієнт споживання рослинами забезпечує використання рідких форм добрив – КАС, КАС актив. Також джерелом «швидкого» азоту для озимих культур є аміачна селітра, але її внесення необхідно проводити при наявності вологи на поверхні ґрунту, з метою зменшення втрат азоту.
Зважаючи на переважний дефіцит сірки та кальцію на більшості полів, позитивна реакція рослин на підвищення урожайності відмічена при використанні сульфату амонію та вапнякової селітри. Сірка та кальцій є необхідними елементами живлення всіх рослин і цим елементам необхідно приділяти особливу увагу в сівозміні, оскільки більшість азотних добрив сприяють збільшенню кислої реакції ґрунтів, а це істотно впливає на засвоюваність мінеральних речовин рослинами.
Дослідження Немковича А.И. з Білорусі показали високу ефективність застосування міді в ранньовесняних підживленнях на зернових колосових культурах. Використання мідного купоросу, як джерела міді, в баковій суміші із КАС дешевий і ефективний спосіб забезпечення рослин цим елементом при відновленні вегетації. Також мідь має фунгіцидну властивість в пригніченні патогенних грибків на листках та кореневій системі.
Надзвичайно важлива роль фосфору в системі засвоєння азоту рослинами озимих зернових. Високу ефективність на озимій пшениці та озимому житі в листковому підживленні мають препарати, які містять фосфітну форму фосфору. Поєднання в сучасних препаратах фосфітів та амінокислот з додатковим застосуванням гуматів дієвий важіль в стимулюванні зернових культур під час кущення. Використання фосфітних препаратів по листу при відновленні вегетації істотно стримують розвиток фузаріозів та борошнисто-росяних грибів на зернових культурах.
Стабільне підвищення середньодобової температури активує ростові процеси в рослинах озимих культур і сприяє пробудженню із зимового анабіозу більшості шкідників. Тому необхідно проводити постійний моніторинг активності шкідників і використовувати хімічні та біологічні методи впливу на їх розповсюдження. Дієвими є інсектициди групи синтетичних піретроїдів, які можна використовувати в бакових сумішах при внесеннях листкових підживлень.
Ефективним стимулятором фотосинтетичної діяльності листового апарату рослин є використання сульфату магнію в дозі 2-3кг/га у вищезазначених бакових сумішах.
Слід звернути увагу на обов'язкову перевірку сумісності препаратів в бакових сумішах, оскільки це істотно залежить від хімічного складу і температури води та комплексу препаратів, які одночасно використовуються для внесення.
При обґрунтованому своєчасному застосуванні запланованих норм мінерального живлення та правильному внесенні в рекомендованих дозах діючих речовин виробник гарантовано отримає високі прибутки від вирощування озимих зернових культур.
Немає замовлень