В Україні площі під озимим ріпаком становлять більше одного мільйона гектарів і це не дивно, зважаючи на експортний потенціал цієї культури та альтернативу соняшнику, особливо в північних та західних регіонах. Вирощування ріпаку сприяє покращенню структури сівозміни, насичуючи її зерновими культурами. В той же час для України це відносно нова культура, а тому вирощування веде за собою ряд ускладнень.
Нагадаємо, що ріпак відноситься до родини капустяних, у яких основним джерелом енергії в насінні є олія. Спонтанний гібрид двох видів – ріпак і сьогодні достатньо легко схрещується зі своїми культурними та дикоростучими родичами. Рослини родини капустяних достатньо широко розповсюджені в фітоценозах нашої зони, тому ці біологічні особливості породжують проблему враженості посівів ріпаку хворобами та шкідниками. Також проблему становить біологічне засмічення ріпаку при насінництві сортів, при створенні яких основну увагу приділяють продуктивності та зниженню вмісту глюкозинолатів та ерукової кислоти – так звані сорти 00 типу. Інколи до такого позначення додають ще один нуль, що означає жовте замість чорного забарвлення насіння. Уважний аналіз інформації щодо напрямків сучасної селекції показує, що крім основних ознак, якими повинні характеризуватись всі сорти, щоб бути конкурентоздатними (зимостійкість, пластичність, адаптивність і т.д.), сьогодні можна виділити кілька основних напрямків – створення карликових та напівкарликових сортів. Вважається, що привнесення цієї ознаки покращує перезимівлю ріпаку в зв’язку із формуванням восени розетки листя, що закриває точку росту та дозволяє обходитись без спеціальної техніки при подальшому догляді за посівами. Другий важливий напрямок – створення сортів стійких до системних гербіцидів неселективної дії на основі гліфосату (наприклад раундап, ураган форте ) та імідозолінів (євро-лайтнинг, євроланг). В першому випадку це всім відоме ГМО – генетично модифіковані організми. Останнім часом насіння ріпаку, стійкого до раундапу, поширилося в Україні попри умовні обмеження, введені законом. Аграрії вибирають такий ріпак і це не дивно – з агрономічної точки зору такі сорти мають переваги в контролі за бур’янами. Щодо інших аспектів використання ГМО – це питання дискусійного характеру і буде обговорено в наступній статті. Не можу втриматись від одного застереження: стійкий до раундапу ріпак є генетично модифікованим і будь який аналіз при реалізації товарної продукції покаже наявність ГМО, тому при плануванні сортового складу зауважте на цю особливість. Інша справа ріпак, стійкий до євро-лайтнингу – тут стійкість до гербіциду зумовлена лише заміною одної амінокислоти (мономер білку), впливаючи на ген, що відповідає за синтез певного білку. Такі рослини отримані шляхом мутагенезу і за законом не є ГМО, тому їх вирощування не регулюється спеціальними законами і не може спричинити проблеми при реалізації товарної продукції. Ще один напрямок селекції ріпаку – це гетерозисна селекція, оскільки більшість пропонованих на ринку сортів є гібридами першого покоління. Як відомо, гібриди мають підвищену життєву силу, стійкість до біотичних та абіотичних факторів, а в зв’язку з цим вищу продуктивність. Інша справа економічна доцільність вирощування гібридів першого покоління в порівнянні із сортами. Враховуючи що ціна на гібридне насіння ріпаку імпортних компаній дуже висока, питання часто вирішується на користь сортів. В основному, селекція ріпаку в Україні сильно відстає за вказаними напрямками. Вітчизняні гібриди першого покоління, які представляє ВНІС (Всеукраїнський Науковий Інститут Селекції) – це рішення, яке дозволяє використати переваги гетерозису (підвищена життєва сила та продуктивність) за оптимальну ціну.
Снігова королева. Ранньостиглий гібрид (300-305 днів). Характеризується підвищеною зимостійкістю, екстремальною морозостійкістю, посухостійкістю, розвинутим галуженням, підвищеною конкурентноздатністю щодо бур'янів, гарною віддачою від інтенсивних технологій.
Висота 170 см. Вміст олії 46,4%, білку 19,7%, ерукової кислоти 0,0-0,2%, глюкозинолатів 0,3%. Середня врожайність насіння за роки випробування становить 38-40 ц/га.
Синтетік. Гібрид ранньостиглий (300-305 днів). Характиризується підвищеною адаптивністю до умов вирощування, відмінною посухостійкістю та стійкістю до розтріскування стручків, та стійкістю до вилягання. Високопродуктивний гібрид, чутливий до культури землеробства.
Висота 170 см. Вміст олії 46,4%, білку 19,7%, ерукової кислоти 0,0-0,3%, глюкозинолатів 0,4%. Середня врожайність насіння за роки випробування становить 32-38 ц/га.
Клеопатра. Середньоранній гібрид (305-310 днів). Стійкий до системних гербіцидів на основі гліфосату, норма внесення солей гліфосату до 4 л/га. Екологічно пластичний, посухостійкий, стійкий до розтріскування та обсипання з підвищеною зимостійкістю, високопродуктивний гібрид, чутливий до культури землеробства.
Висота 175 см. Вміст олії 48,4%, білку 19,7%, ерукової кислоти 0,0-0,2%, глюкозинолатів 0,4%. Середня врожайність насіння за роки випробування становить 35-40 ц/га.
Редстоун. Ранньостиглий гібрид (300-305 днів). Стійкий до системних гербіцидів на основі гліфосату, норма внесення солей гліфосату до 4 л/га. Вирізняється підвищеною стійкістю до осипання та сильною енергією проростання. Висота 168 см. Вміст олії 48,4%, білку 19,7%, ерукової кислоти 0,0-0,5%, глюкозинолатів 0,4-0,5%. Середня врожайність насіння за роки випробування становить 38-45 ц/га.
Блекстоун. Ранньостиглий гібрид (295-300 днів). Стійкий до системних гербіцидів неселективної дії на основі імідозолінів (євро-лайтнинг), норма внесення гербіциду імідазолінової групи 1-1,2 л/га. Вирізняється підвищеною посухостійкістю та стійкістю до пошкодження квіткоїдом. Висота 172 см. Вміст олії 46,4%, білку 19,7%, ерукової кислоти 0,0-0,2%, глюкозинолатів 0,3%. Середня врожайність насіння за роки випробування становить 40-46 ц/га.
Немає замовлень