Соняшник є однією з найбільш розповсюджених олійних культур світу, та безумовно в Україні. В останні роки ринок швидко змінюється та диктує свої жорсткі умови. Оскільки селекційний процес є довготривалим селекціонер має мати гарну інтуїцію аби створити такий гібрид, що буде топовим на ринку. На даний час гібриди вітчизняної селекції виходять на новий рівень та складають велику конкуренцію іноземним.
Критеріями за яким фермер приймає рішення який гібрид придбати є прості. Він хоче отримати супер гібрид, що буде містити в собі повну стійкість до всіх хвороб та вовчка соняшникового (Orobanche cumana L.), особливо до найбільш агресивних рас, також не потрібно забувати про стійкість до гербіцидів, та звичайно з високим потенціалом врожайності.
При створенні гібрида селекціонер бажає створити супер солдата, що буде містити у собі стійкість до гербіцидів в поєднанні зі стійкістю до вовчка соняшникового (Orobanche cumana L.), стійкістю до хвороб, а особливо до несправжньої борошнистої роси, з високим потенціалом урожайності. У компанії ВНІС створено унікальну селекційну базу, яка передбачає використання диких видів, сортів та лінії з генбанків соняшнику, платформа для тестування гібридів на стійкість до хвороб, маркерних технологій, моделювання гібридів для вирощування різних культур тощо.
Актуальність ранньостиглих гібридів обумовлена зміною кліматичних умов. Ця ознака дозволяє швидшому дозріванню рослини, та мінімізує можливість впливу високих температур на повноту запилення кошику. Зазвичай період цвітіння соняшника співпадає з високими піковими температурами в липні, а ранньостиглі гібриди соняшнику вже можуть бути у фазі молочної стиглості, в будь якому разі вплив згубних високих температур на пилок культури буде менший. Найоптимальнішими є гібриди, що мають період вегетації 100-110 днів. Гібриди соняшнику з вегетаційним періодом 85-95 днів зазвичай використовують для пожнивного посіву, наприклад гібриди Українське сонечко та Атілла.
Через порушення сівозмін та збільшення площ посівів соняшнику за останні роки відбувається підвищення шкодочинності та агресивності збудників інфекційних хвороб: фомопсису, несправжньої борошнистої роси, білої і сірої та фузаріозних гнилей. В зв’язку з цим, перед селекціонерами постає завдання створення нового покоління гібридів, які повинні бути більш посухостійкими, стійкими або толерантними до найбільш шкодочинних інфекційних хвороб та інших факторів навколишнього середовища. Селекція є найбільш економічно вигідним та екологічно безпечним напрямком боротьби з фітозахворюваннями. При створенні стійких самозапилених ліній та гібридів, використовуються механізми формування фітоімунітету, та експресні методи прогнозування і добору стійких генотипів соняшнику. В процесі селекції відбираються гібриди, які достойно витримують стресові фактори середовища, та максимально розкривають потенціал в різних кліматичних умовах.
Використання гібридів з високою генетичною стійкістю до вовчка дозволяє уникнути прояву даного паразита, або частково його зменшити на полях, якщо він вже з’явився. Так як процес мутації нових рас вовчка безперервним і постійно прогресуючим, тому створення гібридів соняшнику генетично стійких до нових рас Orobanche cumana L. є ключовим напрямом селекції. Також не менш важливою є стійкість до несправжньої борошнистої роси (Plastopara helianthi Hov.), яка у найбільш вологих територіях може провляти себе дуже агресивно та нанести значний урон врожаю.
Основне завдання даного напряму селекції соняшнику, це полегшення контролю забур'яненості. Використовуючи спеціалізовані гібриди, які стійкі до гербіцидів що містять трибенурон-метил (SU), можна обробляти посіви соняшнику післясходовими гербіцидами системної дії (Експрес, Альфа-Стар, Гранстар Про, тощо). Гербіциди даної групи діють на широкий спектр однорічних дводольних бур’янів, на відміну від традиційних гербіцидів ґрунтової дії.
Переваги застовування даної SU технології:
ІМІ-гібриди соняшнику, що генетично стійкі до гербіцидів групи імідазолінонів (ІМІ), дозволяють вирощувати культуру на полях із найбільш проблемними бур'янами: амброзія, нетреба, циклохена, ін , а також з високим рівнем зараженості вовчком соняшниковим.
В нашій країні зростають площі під високоолеїновим соняшником. Це говорить про те, що зростає потреба в корисних та якісних оліях, оскільки населення все більше звертає свою увагу на здорове харчування. Даний тип гібридів вирізняється високим вмістом, більше 90%, олеїнової кислоти та не більше 10% жирних кислот. Також олія містить високу кількість вітаміну Е, що є природнім антиоксидантом, легко засвоюється організмом людини та є більш корисною. Її є можна прирівняти до оливкової олії.
У Всеукраїнському науковому інституті селекції вже створено два високоолеїнових гібрида. В наступному році компанія планує запустити їх у виробництво, оскільки вони пройшли всі тестування та внесені в Державний реєстр сортів рослин. Перший гібрид вирізняється вмістом олеїнової кислоти на рівні 95-97%, стійкістю до 7 раси вовчка (G) та стійкістю до трибенурон-метилу. Другий містить в собі 94-97% олеїнової кислоти, має стійкість до 6 рас вовчку (F) та стійкість до імідазолінів.
Стосовно технології, то найважливішим є дотримання просторової ізоляції. Оскільки потрібно не забувати, що від цього залежить кількість олеїнової кислоти. А в усьому іншому вона практично не відрізняється від технології для звичайного соняшнику.
Всі напрями селекції соняшнику направлені на одну ключову мету – це збільшення продуктивності гібриду та розкриття генетичного потенціалу в різних грунтово-кліматичних умовах.
Так, як наука не стоїть на місці, в селекційний процес все більше залучають нові методи та підходи, що дозволяють прискорити селекційний процес. Наприклад, використання культури незрілих зародків та методів молекулярної біології.
Гарним прикладом створення гібридів за сучасними технологіями є новинки Евро та Шенон компанії ВНІС. Оскільки при створенні батьківських компонентів селекціонерами були залучені такі методи, як молекулярні маркери (для виділення закріплювачів стерильності з пула сестринських ліній), польовий та лабораторний аналіз стійкості до вовчка соняшникового (Orobanche cumana L.). Паралельно на кожному з етапів проводився контроль стійкості до гербіцидів групи імідазолінонів (IMI) та трибенурон-метилу (SU). Дані гібриди створювались протягом 7 років, генетика гібридів поєднує стійкість до вовчка соняшникового (G раса), стійкість до гербіцидів групи імідазолінонів (IMI) - гібрид Євро та трибенурон-метилу (SU),- гібрид Шенон, високу жаро- та посухостійкість, та відзначаються високою врожайністю.
Автор.
Вікторія Бабич
Селекціонер по соняшнику
Всеукраїнський науковий інститут селекції спеціально для журналу Агроном
Немає замовлень