Кожне господарство обирає технології, що якнайкраще відповідають меті та завданням, які вони перед собою ставлять. Таким чином визначаються набір вирощуваних культур, насіннєвий матеріал, системи захисту і живлення, техніка тощо. «Амбіції» поставлених цілей узгоджуються обсягами виробництва та кількістю оброблюваної землі. І цікавим може бути досвід як великих холдингів, так і малих господарств. Останнім особливо важко в сучасних умовах змін клімату. Ми поспілкувалися з одним із «невеликих» фермерів Київщини, аби дізнатися, як проходить нинішній сезон та як йому вдається триматись «на плаву» в ці непрості часи.
Юрій Олександрович Стукало господарює на 300 га землі у Згурівському районі на Київщині. Починав з 50 га у 2003 році — отримавши пай на родину. Загалом же в сільському господарстві значно довше — вчився на тракториста і працював за цим фахом, аж допоки не почав власну справу.
«Спочатку землю брав «для себе», думав, вистачить, а потім зрозумів, що це моє, і мені на землі подобається працювати. Так поступово прирощував земельний банк, так і вийшов на оптимальний обсяг, з яким вдало справляюсь. Маю у штаті іще 2 трактористів, які проводять обробіток ґрунту, обприскування тощо. Решту роботи виконую сам», — розповідає фермер.
Агрономію опановує «у процесі». Як зазначає сам — за високими врожаями не ганяється, а рахує можливість отримання прибутку.
В господарстві має 2 трактори МТЗ, один Massey Ferguson (використовує його на «важких» роботах — на обробітку ґрунту тощо), комбайн Claas, а нещодавно придбав дискову сівалку Monosem. Намагається техніку купувати своїми силами, кредити брати поки не ризикує.
На своїх трьох сотнях гектарів пан Юрій вирощує пшеницю, кукурудзу, соняшник. За його словами, планує ще вводити сою. З одного боку, аби урізноманітнити сівозміну, а з другого, — хоч ціна на цю культуру останнім часом нестабільна, але аграрій вважає, що і на ній можна заробляти.
Ґрунти тут — чорноземи. В господарстві застосовують оранку — більшість технологій, зокрема, й обробіток ґрунту, вже відпрацьовані, але до нових тенденцій придивляються постійно. Наприклад, закладають демо-ділянки, випробовують гібриди. Ми якраз по дорозі до першого поля зазирнули на демо-ділянки соняшнику та кукурудзи гібридів Всеукраїнського наукового інституту селекції (ВНІС).
Як з’ясувалося, Юрій Стукало 4 роки тому «віднайшов» для себе селекцію ВНІС і наразі віддає перевагу саме їхнім гібридам. Спочатку спробував гібрид кукурудзи ВН 6763 і гібрид соняшнику Атілла. Передусім привабило співвідношення якості посівного матеріалу та його ціни. А далі вже, коли ці гібриди показали себе досить добре зразу в товарних посівах, почали випробовувати й інші продукти ВНІС і розширювати лінійку вирощуваних гібридів цієї селекції.
На Київщині, як і більшості інших областей України, цього року добряче «дісталося» від погоди. Посуха і літня спека панували навіть у тих регіонах, де ці явища раніше були нечастими. Хоча починався сезон для ярих начебто непогано.
«У нашому регіоні в цьому році люди починали сіяти соняшник вже на початку квітня — боялися, що не вистачить вологи. А я не захотів, бо ще було холодно. І якраз в кінці квітня — на початку травня пішли дощі, й умови були сприятливими. Тож із 25 квітня почали сіяти і ми. А взагалі ситуації на моєму досвіді були різні. Наприклад, у 2019-му не поспішав, сіяв соняшник аж 23 травня, і він був кращий, ніж той, що був посіяний в кінці квітня. Ця культура любить тепло», — пояснив Юрій Стукало.
Цьогоріч у господарстві під соняшник селекції ВНІС відвели 150 га. Сіяли гібриди Атілла і Шенон. Пан Юрій показав нам поле з гібридом Атілла, який сіє вже 3-й рік, і розповів про застосовувану технологію.
Попередником на полі була кукурудза. Після неї поле переорали і дали 100 кг/га карбаміду. Навесні закрили вологу і перед сівбою дали ще 140 кг/га карбаміду. Під сівбу іще вносили по 120 кг/га сульфату магнію і сульфату амонію. Насіння обробляли протруйником Матадор у нормі 50 г на посівну одиницю. Після сівби внесли ґрунтові гербіциди з д.р. пропізахлор (2,5 л/га) та тербутилазин (2,5 л/га). Далі по листку ще вносили бор (без нього соняшнику ніяк), сульфат магнію та один раз для профілактики фунгіцид Парацельс.
Власник вважає, що краще вкладати оптимально мінімальні кошти й ресурси та отримувати оптимально високий прибуток. Досягти цього можна саме завдяки вибору таких продуктів та технологій, у яких добре збалансовані ціна і якість. Власне, саме цей чинник став головним у співпраці зі Всеукраїнським науковим інститутом селекції.
«За період господарювання я спробував насіння від багатьох виробників, і кожного разу періодично виникали якісь складнощі. То хвороби поширювались, то низька стійкість до стресів. Наприклад, був випадок зі збиранням гібридів компанії Syngenta, коли насіння було значно сирішим за норму. З гібридами ВНІС я таких проблем не маю. Особливо показовим став цей рік, коли на початкових етапах вегетації було похолодання — один стрес. А потім після травневих дощів, що пройшли в перших числах, практично дотепер (середина вересня. — Авт.) опадів майже не було — теж стрес. Та ще і спека періодично досягала +35 0 С. Але й Атілла, і Шенон такі стресові умови витримали добре, проявили спочатку холодо-, а потім посухостійкість, тож я сподіваюсь отримати високу урожайність, не зважаючи на цьогорічні умови», — каже аграрій.
За його словами, Шенон у минулому році показав урожайність 3,8 т/га. У цьому році аграрій розраховує на врожайність у 3,0 т/га, що у порівнянні з сусідськими розрахунками у двічі більше, бо біологічна врожайність тих полів становить 1,5 т/га.
До слова, гібрид Шенон стійкий до трибенурон-метилу. Минулоріч пан Юрій посіяв його за експрес-технологією, а цьогоріч — за класичною. В обох випадках гібрид «витримав» і реагував на гербіциди цілком нормально.
Окрім стресостійкості та урожайності, обидва гібриди мають високий показник олійності.
«Минулого року здавав соняшник на «Королівський смак», то олійність показувало в межах 49-51%. Тобто в середньому 50% ці гібриди дають», — уточнив Юрій Стукало.
Оцінивши посіви соняшнику, ми поїхали подивитися і кукурудзу.
Під гібриди кукурудзи селекції ВНІС у нинішньому сезоні пан Юрій відвів загалом 80 га. По 40 га під ВН 6763 та Амарок 290.
«З ВН 6763 я починав свою співпрацю з ВНІС. Гібрид цей мені дуже сподобався, потім я ще сіяв ВН 63. А минулого року спробував на демо-ділянці Амарок 290 і просто не міг натішитися. І сьогодні я зробив ставку саме на Амарок 290 і ВН 6763». — розповів аграрій.
І правда, показуючи нам кукурудзу, він випромінював радість і намагався показати нам, які рослини, які качани — і на краях полів, і всередині. І це було зрозуміло, адже сезон 2020 загалом для кукурудзи видався дуже несприятливим. Фермери в багатьох регіонах просто втратили урожай зернової культури.
Як розповів Юрій Стукало, волога — це проблема №1. Хоча на період сівби вологи вистачало — сіяли кукурудзу 3-5 травня, а тоді якраз пройшли дощі. А потім настала посуха, і як і соняшник, кукурудза страждала від нестачі вологи. І саме в такій ситуації гібриди ВНІС показали свої переваги.
«Обидва гібриди (Амарок 290 і ВН 6763) всі роки показували врожайність не менше 10 т/га. В нашому регіоні це дуже добрий показник, якщо ще й враховувати мінімальні затрати на вирощування. Ми даємо мінімум поживи і при цьому кукурудза виростає гарна, результат дає стабільний. Плюс віддає вологу швидко. Наприклад, минулого року на момент збирання гібриди ВНІС показували вологість зерна 17-18%. Тоді як інший український гібрид у цей же період — до 24-27%», — розповів керівник господарства.
Технологію вирощування кукурудзи пан Юрій також відпрацював для своїх умов і цілей. Підживлює сульфатом амонію в нормі 120 кг/га. До схеми захисту від бур'янів входять післясходові гербіциди Муссон у нормі 1,2 л/га та Примус у нормі 0,5 л/га. Для інсектицидного захисту застосовує препарат Матадор. Тобто технологія також не інтенсивного спрямування, але і результат, і прибуток фермера цілком задовольняє.
За словами Юрія Стукала, він постійно випробовує гібриди імпортної селекції, і вони теж дають гарний врожай, але за однакової технології на кінцевий прибуток вагомий вплив має вартість посівного матеріалу, затратна частина збільшується, відповідно маржа зменшується.
Крім того, не всі інтенсивні гібриди змогли протистояти вкрай стресовим умовам цього року. Пан Юрій на власні очі бачив у сусідів-аграріїв посіви, навіть іноземної селекції, з невиповненими, маленькими качанами, а то й зовсім без зав'язі. Дехто не чекав осені — скосив посіяну як зернову кукурудзу на силос, адже на урожай годі було сподіватись.
А як переконались ми самі, оглянувши поле з гібридом Амарок 290, у нашого господаря урожай кукурудзи цьогоріч — буде! І,за його словами, насамперед завдяки посухостійкості та стресостійкості гібридів ВНІС.
Ось так, знайшовши для себе принцип господарювання, за яким оптимізація витрат дає змогу отримувати вигідні результати, фермер із Київщини Юрій Олександрович Стукало планує і далі розвивати своє підприємство - вимірюючи успіх не в абсолютних цифрах, а в збалансованості прибутків.
Обрати країну