Мінеральне живлення соняшника. Макроелементи

Важко переоцінити значення азоту, фосфору та калію для соняшника. Всі вони по різному але однаково важливо впливають на культуру.

Азот (N) – основний будівельний матеріал для всіх культур і, соняшник – не виключення. Завдяки цьому елементу відбувається нарощення зеленої маси, кореневої системи, генеративних органів. Азот – елемент білку, входить до складу ферментів, гормонів, а також – хлорофілу.

block-img

Таким чином, при нестачі азоту в рослині  спостерігається пригнічення росту, передчасне пожовтіння, засихання сім`ядолей  - на початку вегетації та раннє відмирання нижніх листків починаючи з кінчика, пожовтіння прожилок, хлороз – на подальших етапах онтогенезу. В такому випадку, передбачуваний недобір врожайності та низька олійність.

block-image-1
block-image-2

Але, звертаючи увагу на високу потребу рослини в азоті не слід ним зловживати. Надлишкові дози добрив можуть призводити до розвитку хвороб (фомопсис, біла гниль), полягання посівів через надлишковий ріст наземної частини, збільшення періоду вегетації та збільшення вмісту білка і, як результат, - зменшенню олійності.

Фосфор (P)  – це також складова хлорофілу, ДНК, клітинних мембран – відіграє важливу роль в енергетичному та ростовому процесі. Сприяє засвоєнню азоту, впливає на швидшу скоростиглість, має величезний вплив на кореневу систему починаючи з проростання насінини та її росту в більш глибокі шари для засвоєння дефіцитної вологи, що для півдня України безцінно. Варто зазначити, що фосфор є незамінний матеріал для побудови генеративної частини та сприяє високій олійності.

block-img

Нестача фосфору пригнічує ріст і розвиток рослин, погано розвивається коренева система. Симптоми дефіциту проявляються, в першу чергу, на старих листках. Колір листя змінюється з темно-зеленого на синювато-бузковий відтінок, з`являються буро-червоні плями, згодом, їх серцевина засихає і відмирає. По краях листків можлива поява жовто-бурого, бурого і чорно-бурого забарвлення. Спостерігається уповільнення фаз розвитку, пізніше настає цвітіння, дозрівання.

Фосфор – малорухливий елемент в ґрунті, тож швидко вступаючи в реакцію з іншими елементами, утворює нові сполуки та стає малодоступним, через що рослина засвоює близько 15-22 %.

І, нарешті, - калій (К) . Без нього також нам не отримати високого врожаю. Адже він відповідає за тургор, ефективно використання вологи з ґрунту, а значить, цей елемент відіграє важливу роль у посухостійкості рослини. Бере участь в утворенні білку, крохмалю, пересуває поживні речовини та воду по рослині, від чого на пряму залежить дозрівання соняшнику. В цілому має позитивний ефект на імунітет рослини, стійкість до грибкових хвороб, посухи та інших стресових факторів. Покращує кінцеву якість продукції.

Його дефіцит можна побачити на полях, що дуже бідні на цей елемент. Зазвичай, це зона Лісостепу та Полісся, де потреба у внесенні калію безсуперечна. Стосовно Степової зони, треба звертати увагу на вміст калію в доступній формі. Не варто не до оцінювати його вплив на соняшник.  Якщо на полі ви побачили, що листя стало більш шорохуватим, закрученім з боків, а також пожовтіння нижнього листя та його відмирання, - це дефіцит калію, що призводить до ламкого,  тонкого стеблостою і, в результаті, зменшення олійності та кількості насичених та не насичених кислот.


block-img

Говорячи про критичні фази соняшнику, коли рослина має найбільшу потребу в елементах живлення, слід зауважити, що вони засвоюються нерівномірно. Найбільша кількість азоту засвоюється у фазу зав`язі корзинки до кінця цвітіння, калію – від утворення корзинки до достигання, фосфору – фаза сходів-цвітіння.

На формування 1 тонни урожаю рослина потребує азоту (N) –40 кг., фосфору (P) – 30 кг., калію (К) – 120кг.

При формуванні системи мінерального живлення також варто ураховувати інші фактори:

  • повернення органічної маси від побічної продукції попередника;
  • вологозабезпечення - головний лімітуючий фактор;
  • тип ґрунту разом з  результатом його аналізу про наявність і доступність у ньому елементів.

Рекомендована норма внесення добрив. 

Зазвичай, 60-90 кг. – це оптимальна доза азотних добрив в діючій речовині, фосфорних 40-70 кг., калійних – 150-200 кг. (при умові відсутності калію в доступній формі).

Варто зазначити, що фосфор знаходить в рослині у стеблі та у нижній частині корзинки. Під час наливу фосфор переміщається до насіння продовжуючи поглинатися кореневою системою. Таким чином, близько 75% фосфору виноситься з поля. Стосовно калію маємо протилежну картину. Він залишається з рослинними рештками на полі локалізуючись в стеблах та корзинці.

Потреба калію та фосфору може бути задовільнена комплексними добривами під основний обробіток (діамофоска, нітроамофоска, хлористий калій, амофос, нітроамофос, суперфосфат подвійний тощо). Потреба в азоті - передпосівною заробкою азотних добрив(аміачна селітра, сечовина, кальцієва селітра, сульфат амонію)

Органічні добрива краще вносити під попередника у розмірі 20 т/га гною восени під оранку. Внесення рідкого гною погіршить структуру грунту, до чого соняшник чутливий.

Більш точну норму внесення добрив краще узгоджувати з кваліфікованим агрономом, беручи до уваги наявність рухомих форм елементів по результатам діагностики.