Ключ до вибору найкращих гібридів
Створення гібридів чи сортів – це довготривалий процес, і значну його частину займає саме випробування комбінацій. Отримати тисячу гібридів – завдання просте і вирішується за один рік, складність в тому, щоб із цієї тисячі вибрати один хороший. Для цього й потрібні мікроділянкові випробування, адже кожен гібрид потрібно висіяти в різних грунтово-кліматичних умовах, закласти по декілька повторностей в кожній локації.
Зазвичай площа однієї ділянки становить близько 10 квадратних метрів, якщо йдеться про внутрішні випробування у насіннєвих компаніях. Але, якщо порахувати сумарну площу ділянок кожного гібрида, то набігають значні цифри. Вимоги до самого поля, де закладаються досліди із випробування гібридів, значно суворіші, ніж для будь-яких інших цілей, адже головне завдання таких дослідів – визначити вплив саме генетики на урожайність гібридів та на її складові. На таких ділянках дуже важливо дотриматись технології, вчасно провести усі заходи з догляду за посівом. Рельєф поля має бути максимально однорідним, та й за іншими показниками уся площа досліду повинна мати однакові умови, для невеликих мікроділянок набагато простіше забезпечити таку рівномірність ніж для макровипробувань чи демопосівів.

Шлях гібрида від тестів до ринку
Важлива особливість мікроділянкових випробувань – рандомізація. Це перемішування тестових гібридів та їх повторностей для розміщення ділянок на полі у випадковому порядку, що підвищує статистичну достовірність отриманих результатів. В кожній локації гібриди випробовуються щонайменше протягом трьох років, це дає змогу оцінити стабільність кожного гібрида.
Гібриди мають бути не лише високоврожайними, а й стабільними, оскільки кожного року умови змінюються, відрізняється кількість опадів, характер зими, та взагалі кожний рік відрізняється від попереднього. Результати випробувань на мікроділянках – це те, на основі чого селекціонери приймають рішення про подальшу реєстрацію гібридів та їх запуск у виробництво. Важливим елементом випробувань є стандарти – зазвичай це найкращі зареєстровані гібриди за даними державних станцій сортовипробування.
Також до загальної схеми досліду можна і потрібно включати гібриди компаній-конкурентів для того, щоб проводити порівняння в однакових умовах і бачити реальну картину. Після трьох років внутрішніх випробувань починається державна реєстрація і наступний етап тестування гібридів уже на державних станціях. А уже після реєстрації починається «розкрутка» гібрида і масове закладання демо-ділянок.

Демонстрація результатів і реалії врожайності
Демоділянки, які часто можна побачити вздовж доріг із гарно виставленими кольоровими табличками, в цілому, також мають на меті порівняти урожайності різних гібридів, але їх функція вже більш демонстраційна. В залежності від масштабів, на демополях можуть розміщуватись як гібриди однієї компанії, так і великі набори гібридів від різних виробників насіння. Зазвичай площа демоділянки одного гібрида становить близько одного гектара, але бувають і менші. На демоділянках висівають уже зареєстровані і перевірені роками випробувань гібриди. Таким чином, демоділянки є наступним логічним етапом підтвердження даних, отриманих на мікроділянках до цього.
На великих площах значно складніше забезпечити однакові умови для всіх гібридів, а відсутність повторів кожного гібрида взагалі перетворює цифру урожайності із обʼєктивних даних у випадкову величину.
Сьогодні передові господарства активно користуються масою всіляких аналізів, починаючи від аналізу ґрунту і закінчуючи створенням карт урожайності поля. І якщо глянути на такі карти, то дуже чітко видно, що на більшості полів один і той же гібрид може давати врожайність, яка відрізняється мало не вдвічі на різних ділянках одного і того ж поля.
Звісно, демоділянки зазвичай закладаються одразу ж в багатьох регіонах і у досить великій кількості, тому, в цілому, загальну тенденцію можна простежити. Але давайте будемо чесними, якщо в одній області на одному полі гібрид ріпаку дасть 5,5 тонни, а на іншому 2,5 тонни, то до каталога потрапить лише одна цифра, і це не буде середня урожайність між двома ділянками, там буде чітко вказане господарство, яке успішно виростило високий урожай.

Зазвичай випробування показує, що за однакових умов вирощування реальна різниця в урожайності між гібридами одного селекційного циклу виключно за рахунок генетики майже відсутня або не настільки велика, щоб реально позначитися на прибутках господарства. Суттєва прибавка до показника врожайності в нових гібридах відбувається приблизно раз на 7–10 років. Усі ж гібриди, які створені в один період, дуже подібні між собою за багатьма показниками, насамперед, за урожайністю.