У портфелі ВНІС — увесь спектр основних польових культур, а також є і нішеві. Соняшник займає в ньому вагому частку. У доробку селекційної компанії ця культура представлена більш ніж 20 гібридами, з них у продажу — 9 (терміни вегетації від 80 до 115 днів). Наявні як гібриди для класичної технології, так і зі стійкістю до трибенурон-метилу та Євро-Лайтнінгу .
Перше завдання у процесі вироблення посівного матеріалу — виростити якісний урожай насіння. Контроль якості здійснюється на всіх етапах, починаючи з ділянок гібридизації.
За словами Володимира Скорика, провідного агронома компанії ВНІС, кандидата с.-г. наук, контроль за якістю продукції починається з поля. Перед збиранням ділянки гібридизації фахівці ВНІС відбирають середні зразки з кожного поля. Щоразу перевіряють на схожість, на енергію проростання. І таким чином мають певне попереднє уявлення, що можна очікувати з кожної ділянки. Надалі — так само. Від збирання врожаю й у процесі доробки, до готового продукту в мішку безпосередньо на самому насіннєвому заводі. Контроль якості проводиться на кожному з етапів доробки: первинна очистка, вторинна очистка, вібро-пневмостіл, фотосепаратор, хімобробка, пакування. Ці аналізи проводить лабораторія насіннєвого заводу, а є ще внутрішній контроль.
Як зауважує агроном ВНІС, усе насіння компанії, яке пропонується виробникам, відповідає вимогам ДСТУ. Але є ще внутрішні стандарти, які дещо вищі, ніж допуски ДСТУ. Тому контрольні аналізи й робляться на всіх етапах виробництва — для дотримання вимог внутрішніх стандартів.
«Наприклад, якщо у нас схожість по зерновій групі за ДСТУ не може бути меншою 92%, то ми випускаємо не менше 94%. По кукурудзі ДСТУ — не менше 92%, то у нас схожість 94-95%. А по соняшнику згідно зі стандартом 85%, тоді як наші допуски 93-95%», — підкреслює Володимир Скорик.
За його словами, внутрішній контроль якості посівного матеріалу здійснюється на кожну партію насіння окремо у випробувальних лабораторіях «Агроген-Ново» та «Агрогенезис». Ці лабораторії акредитовані згідно з ISO 17025:2017. Ними проводиться аналіз за такими показниками, як рівень гібридності (який має бути не менше 99%), чистота насіння, маса 1000 насінин, енергія проростання, схожість, вологість і наявність або відсутність збудників інфекцій. А наприкінці, коли вже сформована партія насіння, інспектор, уповноважена особа, відбирає зразки, на основі яких здійснюється сертифікація акредитованими лабораторіями.
Що стосується доробки насіння на заводі, то тут головна мета — досягнути максимальної рівномірності готового насіння — за розміром, питомою вагою, а також схожістю й енергією проростання.
«Це необхідно для того, щоб при точному висіві, який зараз застосовується для соняшнику, та й для інших культур, досягнути заданої густоти, яку хоче мати безпосередньо виробник, який сіятиме потім це насіння. Причому розпочинається робота, спрямована на цю мету, ще із насіннєвого поля. Ми вже говорили, що аналіз зразків проводиться на всіх етапах вегетації, і перед збиранням так само. Тож уже приблизно можемо уявити вихід насіння з поля, але й етап збирання також важливий. Для соняшнику, наприклад, дуже важливо відрегулювати комбайн. Потрібно встановити мінімальні обороти молотильного барабана і збільшити зазори підбарабання. Це забезпечує мінімальне травмування насіння під час збирання. Відповідно маємо максимальний вихід готового насіння з вороха, і при цьому схожість його не зменшується», — зауважує Володимир Скорик.
Далі «естафета» зі збереження генетичного потенціалу насіння та поліпшення його якості переходить до насіннєвого заводу. ВНІС співпрацює з кількома вітчизняними підприємствами в різних регіонах країни. Адже, наприклад, для кукурудзи «короткий шлях» від поля до заводу — досить важливий фактор. А от для соняшнику він може бути дещо довший. Тож насіння соняшнику ВНІС доробляє переважно у ТОВ «Агрокомплекс-2012», завод якого розташований у Запорізькій області.
За словами керівника підприємства, Василя Чорновола, завод налаштований здебільшого на переробку насіння соняшнику.
Первинне очищення відбувається на машині Delta 146 Cleaner від компанії Cimbria, виробнича потужність якої становить 10-15 т/год. На заводі взагалі більшість обладнання — саме від цього відомого данського виробника.
На повітряно-ґратчастому сепараторі відділяються грубі й великі домішки. Виділяється основна фракція, яка далі йде на доробку. Вона проходить по лінії, через трієрні блоки, де відбувається сортування за довжиною — довгі й короткі домішки відділяються. Потім — на гравітаційний стіл, де відбувається сортування за питомою вагою.
«Для нашого насіння фракцію, меншу 3,0 мм в діаметрі, ми не беремо. Тобто все насіння, яке іде в подальшу доробку й доведення до мішка, це завжди фракція понад 3 мм», — уточнює Володимир Скорик, провідний агроном ВНІС.
А після первинного очищення насіння надходить до бункера, з якого надходить до сушарки.
«Для насіння соняшнику потрібен щадний, «м'який» режим сушіння. Тому ми знімаємо за 1 цикл не більше 4% вологості (таких циклів декілька: зерно сушиться, потім охолоджується, потім знову подається на сушіння, й таким чином, у процесі циркуляції, поступово досушується до потрібних показників). При цьому температура повітря, що подається в сушарку, не перевищує 30 °С, але переважно це 25-27 °С», — каже директор підприємства.
Після висушування матеріал подають у бункери тривалого зберігання з активною вентиляцією, де він періодично продувається, щоб не утворювався конденсат. Тут насіння зберігають з контролем температури. Таким чином відбувається процес біологічного дозрівання — зерно «занурюється» у стан спокою, а коли досягне потрібних для сівби показників, то його запускають у доробку. Тобто проводять вторинне очищення, калібрування, протруювання і зрештою — упакування.
У разі потреби — залучається фото-сепаратор, там за допомогою інфрачервоних детекторів видаляються нетипові за кольором та травмовані насінини.
«На фото-сепараторі відбувається видалення важковідокремлюваних домішок, які класичними машинами виділити неможливо», — зауважує Василь Чорновол.
Насіння соняшнику від ВНІС протруюється препаратами з д.р. карбендазим і металаксил. За словами агронома компанії Володимира Скорика, ця обробка спрямована на профілактику таких хвороб, як сіра й біла гнилі та пероноспороз.
«Додатково насіння обробляється стимуляторами росту. Крім того, ми застосовуємо барвники виробництва компанії FerraraAgro. Вони дуже непогано зарекомендували себе саме для обробки насіння, дають рівномірне покриття кожної насінини», — додає він.
Перед завантаженням у накопичувальний бункер обов’язково проводиться контроль якості. Лабораторія визначає чистоту і масу 1000 насінин. За останніми даними визначається середній показник і встановлюється вага посівної одиниці, яку вказують на упаковці. У будь-якому разі, за словами агронома, у ВНІС намагаються, щоб маса 1000 була не менше 55 грам.
«Насіння соняшнику, по суті, ділиться на 2 фракції: стандарт та екстра. У стандартній фракції маса тисячі 55-62 грами (залежно від гібриду). Якщо маса 1000 насінин 64 г і вище, то це вже фракція екстра, для наших гібридів це або 65 г, або 70 г», — уточнює агроном.
У процесі упакування лабораторія заводу також контролює вологість. Після упакування під пильним оком контролю — вага мішків та правильне маркування. Звісно, з кожної партії ще відбираються зразки, які йдуть на аналіз — для її сертифікації.
Одним із чинників збереження якості насіння після такої кропіткої роботи над ним — це мішки, у яких воно дійде безпосередньо до аграріїв-виробників. Як зауважує Вікторія Галат, менеджер з продажу ВНІС, насіння компанії фасується в тришарові високоякісні паперові мішки від відомого виробника MondiBags. Це дає змогу насінню дихати, зберігати свої посівні якості впродовж тривалого часу, незважаючи на перепади температури й вологи, до моменту висіву.
Пані Вікторія надала декілька порад стосовно того, на що аграріям слід звертати увагу під час придбання посівного матеріалу селекції ВНІС.
Насамперед — це етикетка державного зразка. Вона обов’язково має бути глянцевою й містити таку інформацію:
- виробник;
- культура;
- назва гібрида;
- кількість насінин в одній посівній одиниці;
- дата фасування насіння;
- вага мішка;
- чим протруєне насіння;
- номер партії, який повинен відповідати вказаному в сертифікаті;
- індивідуальний номер етикетки, який видається безпосередньо державним Центром сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції.
«Щоб перевірити ці дані, ви можете зайти безпосередньо на сайт ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» й отримати всю інформацію щодо гібрида, виробника, номера партії, свідоцтва тощо. Також на етикетці має бути голограма, розроблена за індивідуальним замовленням компанії ВНІС. На ній міститься логотип нашої компанії. Наступне, на що звертаємо увагу, — QR-код. Відсканувавши його, ви автоматично переходите на сайт компанії — в розділ, де зазначено, як захистити себе від підробки», — зауважує Вікторія Галат.
Варто також ознайомитись з іншою частиною етикетки, де вказані рекомендації щодо зберігання насіння та технології вирощування.
«Хочу також звернути увагу на те, що мішки насіння соняшнику та кукурудзи врожаю 2020 року зроблені у поєднанні білого та зелених корпоративних кольорів, з відповідним зображенням культури, яку ви придбали. А на дні мішка, яке виконано у жовтому кольорі, вказано абсолютно всю лінійку гібридів, з відміткою біля назви гібриду, який ви придбали. Вона відповідає насінню в мішку і назві гібриду на етикетці», — додає пані Вікторія.
Дуже багато селекціонери та виробники насіння вкладають зусиль та коштів, аби споживач отримав якісний посівний матеріал і виростив урожай, який «запрограмували» розробники гібридів чи сортів. Тому правильний вибір насіння аграрієм — це як успішне завершення тривалої історії. Хоча… Якщо замислитись, то це, швидше, початок наступної — в якій усі докладені зусилля мають реалізуватись у гарному врожаї та достатку, який він принесе.
Обрати країну